Журналіст, який мав доступ до звіту Ватиканської комісії, наголошує: справа Меджугор’я викликає великі розбіжності в поглядах. Є люди «запекло переконані», які цілковито вірять в об’явлення, і такі само «запекло переконані», які в них не вірять.
До парафії св. Якова у Меджугор’ї було надійшли повідомлення про 487 зцілень за заступництвом Божої Матері, Цариці Миру, але жодне з них не набуло офіційного підтвердження Церквою. Про це у своїй книжці «Processo a Medjugorje» розповів журналіст італійського католицького телебачення TV 2000 Давид Мурджа. Він мав змогу ознайомитися з остаточним звітом про роботу ватиканської комісії, яка в 2010-2014 рр. досліджувала ймовірні марійні об’явлення, що розпочалися в цьому селі в Боснії та Герцеговині ще 1981 року і тривають донині.
Комісія не долучила до звіту інформацію про чуда
В інтерв’ю для швейцарського католицького сайту cath.ch Мурджа підтвердив, що комісія, яку очолював кардинал Камілло Руїні, визнала перші сім об’явлень справжніми і що п’ятеро з шістьох візіонерів заслуговують на довіру; що має бути збудований новий санктуарій і що за подіями в Меджугор’ї потрібно спостерігати.
«Пізніше я отримав записи усіх слухань, усіх засідань комісії. Читаючи їх, зрозумів, що багато речей, про які там написано, не увійшли до остаточного звіту. Там не згадувалося ні про чуда, ні про висновки щодо психічного стану візіонерів, ні про напруження в самій комісії», — пише італійський журналіст. Він додав, що 1200 сторінок, які він прочитав, «були немов кримінальний фільм», дія якого тривала 30 років. Журналіст вирішив написати на їхній основі книжку, щоб люди могли «краще зрозуміти, що відбувається в Меджугор’ї».
Читайте також: Меджугор’є. 5 чудес паломництва
Давид Мурджа сказав, що в меджугорській парафії повідомили про 487 зцілень, які сталися там. «Члени комісії приїхали на місце, щоб дослідити їх документально. Вибрали десять із них. Так випадково сталося, що всі ці документи стосувалися жінок. Із цих десяти випадків тільки два мали достатньо документів для проведення глибшого дослідження. Цими двома випадками займався медичний консультант Конгрегації у справах канонізацій», — зазначив Мурджа.
Жодне чудо не було підтверджене офіційно
Перший випадок стосувався жінки, хворої на розсіяний склероз, яка приїхала до Меджугор’я 1984 року. Після того, як вона була свідком одного з імовірних об’явлень, жінка почала ходити і пройшла босоніж 10 кілометрів. Після аналізу документів комісія дійшла висновку, що жінка зцілилася, але не чудом, а завдяки лікам, які вона тоді вживала і які їй допомогли.
Другий випадок стосувався жінки, яка стверджувала, що була зцілена в Меджугор’ї від важкого тромбозу. Однак комісія дійшла висновку, що жінка страждала від зовсім іншої, виліковної хвороби. Отже, остаточно жодне чудо не було визнане — що, однак, не означає, ніби жодного чуда там не сталося.
На запитання, чому комісія у своєму звіті оминула тему чудес, автор книжки висловив думку, що не вони найважливіші. Адже віра не залежить від чудес, і «для віруючої людини наявність чи відсутність чудес не може бути головною причиною приїзду до Меджугор’я». «Парадоксально: можна бути християнином і не вірити в Лурд, Фатіму, Ла Салет, Меджугор’є, тому що християнин має вірити тільки в Ісуса Христа і його Євангеліє», — пояснив Мурджа.
Читайте також: «Майбутнє Церкви не залежить від Меджугор’я»
Те, що там відбувається, викликає великі розбіжності
На думку журналіста, документи щодо роботи комісії поки що не будуть оприлюднені; а якщо це станеться в майбутньому, то для того, щоб показати, яку методологію було застосовано. «Вивчаючи роботу цієї комісії, я побачив, скільки розумних людей працює в Церкві, причому тихо. Ця комісія вперше використала наукові методи для дослідження цих явищ», — наголосив журналіст. Бо доти «застосовувалися канонічні норми, які, можливо, потребують оновлення». Крім того, «вперше папська комісія досліджувала явище об’явлень, які ще не завершилися». Вона визнала перші сім із них, але «не засудила інші».
Читайте також: Меджугор’є. Вірити чи не вірити?
На запитання, чи буде створена нова комісія у справі Меджугор’я, автор книжки сказав: те, що там відбувається, викликає великі розбіжності, бо є люди, «запекло переконані», які цілковито вірять в об’явлення, і є також «запекло переконані», що не вірять в них узагалі. «На мою думку, Святий Престол діє розсудливо. Можливо, після смерті візіонерів могло б бути поновлене розслідування, але не [створення] нової комісії. Інтуїція Папи Франциска — насамперед душпастирська. Після отримання результатів комісії він вирішив, що добре буде скерувати туди Апостольського візитатора, щоб він на місці стежив за добрим розвитком душпастирства», — сказав Мурджа.
Дивіться також: Як ставитися до об’явлень у Меджуґор’ї?
Початок об’явлень
Меджугор’є, розташоване за 20 км від Мостару, що в Боснії та Герцеговині, — це, за словами групи візіонерів, місце об’явлень Божої Матері, які тривають від 1981 р. Церква поки що офіційно не визнала їхню справжність. Про них негативно висловлювалися єпископи дієцезії Мостар-Дувно Павао Жаніч (1980-1993) та Ратко Періч (1993-2020), а також Конференція єпископату тодішньої Югославії.
Читайте також: Меджугор’є: духовний керівник візіонерів відлучений від Церкви
Бенедикт XVI у 2010 р. створив спеціальну комісію з дослідження об’явлень, очолювану кардиналом Каміло Руїні, яка складалася з кардиналів, єпископів та теологів. Робота комісії включала, зокрема, зустрічі з окремими візіонерами, які, за їхніми словами, з 1981 р. отримують послання Божої Матері. Вони також пройшли медичне обстеження. 2014 року комісія завершила свою роботу. За витоками з медіа, її звіт пропонує визнавати тільки перші сім днів об’явлень, спільні для всіх місіонерів.
Папа Франциск дозволив паломництва
2017 року Папа Франциск призначив архієпископа Генріка Хосера своїм спеціальним посланником у Меджугор’ї. Його місією було детальне дослідження місцевої душпастирської ситуації. Після закінчення місії архієпископ Хосер став спеціальним апостольським візитатором парафії в Меджугор’ї. Після його смерті 2021 р. цю функцію перебрав італійський архієпископ Альдо Каваллі. Завдання візитатора — це впровадження душпастирських рішень, завдяки яким Церква могла би краще задовольнити потреби паломників, що прибувають до цього місця з усього світу. Натомість до його повноважень не входить визначення достовірності імовірних об’явлень.
Папа Франциск дозволив паломництва до Меджугор’я, підтвердивши душпастирську цінність цього місця, а 2020 р. він уперше написав листа до учасників Міжнародного фестивалю молоді в Меджугор’ї. Проте місцевий парафіяльний храм усе ще не має статусу санктуарію.
До початку пандемії туди приїжджало близько 3 млн. паломників щороку.
Читайте також: Папа про Меджугор’є: якось я не вірю в «Богородицю-телеграфістку»
фінансово.
Щиро дякуємо!
