Фото: Stad Leuven
Не треба бути великим знавцем фізики чи математики, щоби знати ім’я Альберта Ейнштейна. Так само і з визначенням «Великий вибух» (англ. Big Bang).
Навіть ті, хто не має чіткого уявлення про точні науки, напевно чули, що, на думку вчених, колись стався «великий БУМ», і відтоді існує Всесвіт. У Великому вибуху, якісь неповні 14 мільярдів років тому, раптом постала і почала поширюватися матерія та енергія, а Всесвіт від тієї миті надалі розширюється.
Головні елементи теорії Великого вибуху нині визнає весь науковий світ. Але тільки нечисленні (зокрема, католики) знають ім’я її автора — бельгійського астронома й фізика Жоржа Леметра, і ще менше людей (не рахуючи, знову ж таки, католиків) знають, що він був католицьким священником. Ціле життя Леметр був пов’язаний зі славетним Католицьким університетом у Левені (французькою — Лувен, німецькою — Льовен; там навчалися різні люди і називали його по-різному). Й ось на завершення присвяченого Великому вибуху фестивалю культури «KNAL! Stadsfestival», який тривав там пів року, в цьому фламандському місті відкрито цікавий мистецький твір, який є водночас туристичною та освітньою цікавинкою. А також, можна сподіватися, поширить знання про видатного вченого Жоржа Леметра у масовій культурі, даючи йому заслужене місце біля Альберта Ейнштейна чи Стівена Гокінга. До речі, якщо ви не знали, то Фландрія — це одна з історичних земель Бельгії, яка ще складається з Брюсселя (так, це не просто місто, це регіон) і Валлонії. Людина з цього регіону це не фландрієць, а фламандець, а Левен — столиця Фламандського Брабанту. Того самого, звідки знамениті брабантські мережива для королівського двору, кардинала і мушкетерів. Територія Брабанту приблизно вдесятеро менша за Київську область, а територія Бельгії — приблизно удвадцятеро менша за Україну, але це не заважає їм бути гордими землями з видатною культурою і видатними історичними постатями.
Жорж Леметр із лауреатами Нобелівської премії в галузі фізики: Робертом Мілліканом і Альбертом Ейнштейном. California Institute of Technology, січень 1933. Джерело: Вікіпедія
Отже, творець теорії Великого вибуху. Він походив із Валлонії (так, він народився не фламандцем), яка за розмірами трошечки більша за Івано-Франківську область, але навчатися поїхав до славетного університету в Левені. До семінарії він вступив у Мехелені, поблизу столиці Фламандського краю — Антверпена. Захистив дві докторати, один у Левені, другий у славетному ем-ай-ті, МІТ (Massachusetts Institute of Technology), який був і залишається мрією численних фізиків, астрономів, астрофізиків та космологів. Зрештою, чимало років Леметр провів у Штатах: окрім МІТ, він працював також у не менш славнозвісній Гарвардській обсерваторії та побував у не менш відомому Caltech (California Institute of Technology).
Не забуваймо, що Жорж Леметр народився 1894 року. Його навчання і становлення припало на часи, коли «всім відома» теорія відносності Ейнштейна і принципи квантової механіки ще тільки-тільки були проголошені. Однак молодий учений швидко зрозумів наслідки цього відкриття, і ще за два роки до Едвіна Хаббла (1927) передбачив розширення Всесвіту, а також (1931) сформулював теорію, згідно з якою Всесвіт мав свою «точку відліку». Від того «нульового моменту» Всесвіт почав існувати і розширюватися. То, власне, і був Великий вибух, хоча сам Леметр такої назви йому не давав. Таку легку для запам’ятання назву надали… противники його теорії, прагнучи так її висміяти — натомість тільки посприяли її поширенню.
Леметрові не пощастило тільки з одним: він таки випередив свою епоху. Довоєнний світ науки, збудований на ідеї стабільного Всесвіту, проігнорував його теорію. Може, свій вплив на це мав той факт, що в очах неприязного до релігії світу науки Великий вибух небезпечно нагадував біблійний опис створення світу та істину про створення Богом світу з нічого. Справедливість настала аж під кінець його життя, коли подальші наукові відкриття дали змогу довести цю теорію. Так само як спостереження вигину світла під впливом гравітаційного поля дозволило довести теорію Ейнштейна, так і теорію Леметра підтвердило зареєстроване в 1960-ті реліктове випромінювання (мікрохвильове фонове випромінювання), існування якого передбачала теорія Великого вибуху. Відкривачі цього явища, американці Арно Пензіас і Роберт Вілсон, отримали за це Нобелівську премію 1978 року. Сам Леметр «нобеля» отримати не встиг — помер від серцевого захворювання 20 червня 1966 року, незабаром після відкриття Пензіаса і Вілсона. На щастя, він ще встиг про це відкриття дізнатися: його асистент, астроном Одон Годарт, приніс йому звістку про відкриття реліктового випромінювання за день чи два до смерті вченого.
У цьому 4-хвилинному фільмі, що був оприлюднений на фан-сторінці фестивалю «вибух» (бо саме так перекладається слово KNAL) у Фейсбуку, професор Томас Гертоґ, космолог із Католицького університету в Левені, представляє теорію Леметра і розповідає про свою співпрацю зі Стівеном Гокінгом, а також про свій розвиток теорії Великого вибуху, який він сподівається перевірити у найбільшому в історії космічному експерименті (є субтитри англійською).
Всупереч міфам про гадану ворожість між Церквоюі наукою, Жорж Леметр у Церкві був шанований — зокрема, він отримав публічну похвалу від папи Пія ХІІ. А крім того, 1940 року о. Жорж став членом Папської академії наук, і 1960 року — її головою.
Як уже згадувалося, сам Леметр не називав «точку відліку» постання Всесвіту Великим вибухом. Він дав цьому назву «первісний атом», французькою — l’atome primitif. Нідерландською ж це визначення звучить «oeratoom», і саме так було названо мистецький твір, який 28 січня 2022 р. відкрили в Левені.
Фото з твіттера Georges Lemaître
Авторка цього твору — французька мисткиня Фелісі д’Етьєн д’Орв. «Oeratoom» складається з вісімдесяти одного латунного медальйона, вмонтованого в тротуари і площі левенського Старого міста. Це зроблено вельми хитромудрим способом. Центральний медальйон, уміщений на площі Де Сомерплейн (або ж площа Ректора Сомерплейна — за ім’ям першого ректора університету), — це наш сьогоднішній спостережний пункт, тобто Земля, яка знаходиться там, де вона є зараз, через 13,78 мільярда років після Великого вибуху. Решта 80 медальйонів символізують окремі галактики. Вони розміщені в таких місцях, де ми їх із Землі бачимо сьогодні. Кожний метр тротуару — відповідник 10 мільйонам світлових років. Так Старе місто стало Всесвітом. Можна ходити його вуличками та «відвідувати» почергові галактики. Що далі від центру, то вони старіші. На медальйонах уміщено інформацію, яким був вік Всесвіту, коли ця конкретна галактика вислала своє світло в напрямку Землі. Натомість центральний медальйон додатково має освітлення-інсталяцію, яка показує, які галактики та інші небесні тіла знаходяться зараз над Левеном, як вони далеко і з якою швидкістю віддаляються від нас — бо, як пам’ятаємо, Всесвіт невпинно розширюється, галактики розлітаються…
Зрештою, все показує відео.
Розташування «Oeratoom» показує мапа на основі Гугла. Дай нам Боже мирних днів і благополучні часи, щоб ми могли їздити світом і чудуватися його цікавинками.
Переклад CREDO за матеріалами: Adoptuj kościół w Hollandii
фінансово.
Щиро дякуємо!
