Чи не запізно Росію присвятили Непорочному Серцю Марії? Фатімська візіонерка згадувала про ядерну війну

Сестра Лусія душ Сантуш, третя фатімська візіонерка і єдина, яка дожила до поважного віку (Франциск і Гіацинта померли ще дітьми), згадувала також і про ядерну війну в своїх розповідях про таємниці, довірені їй Богородицею.

Цими днями у світі багато згадується про присвячення Росії Непорочному Серцю, відповідно до прохання, яке Богородиці переказала через с. Лусію. З’явилися думки, що це доконечне, щоб зупинити російське вторгнення в Україну та загрозу всесвітньої війни.

Нещодавно весь світ відзначав 100 років із часу об’явлень Богородиці у Фатімі (Португалія). За цієї нагоди знову обговорювали найскладнішу, третю таємницю фатімських об’явлень, де згадується зокрема «вогняний меч». Кардинал Ратцінґер — пізніший Папа Бенедикт XVI, а тоді префект Конгрегації віровчення — у 2000 році написав розлогий богословський коментар та інтерпретацію до цієї третьої таємниці.

Прохання Богородиці

13 липня 1917 р., під час об’явлень у Фатімі, Божа Матір обіцяла, що одного дня повернеться, щоби просити про посвячення Росії своєму Непорочному Серцю. Через 12 років, уночі 13 липня 1929 р., сестра Лусія, вже кармелітка в Туї, була на адорації Пресвятих Дарів. Вона стояла навколішках перед дарохранительницею, що була освітлена тільки вічною лампадкою. Раптом каплицю осяяло знайоме сестрі світло.

Сестра Лусія побачила Богородицю, яка сказала: «Настав час, коли Бог хоче, щоби Святіший Отець у єдності з єпископами цілого світу присвятив Росію моєму Непорочному Серцю. Це Я врятую. Божа справедливість засудила багато душ за гріхи, скоєні проти мене, тому я приходжу, щоби просити про відшкодування. Жертвуй себе у цьому намірі й молися».

Сторінка рукопису с. Лусії — запис третьої частини фатімського послання (“Третя фатімська таємниця”). Джерело: Vatican.va

«Я розповіла про це сповідникові, а він сказав мені записати те, що звеліла мені Божа Матір», — сказала с. Лусія потім. Але пізніше нічого більше не відбувалося. Жодному з наступних пап не вдалося звершити це присвячення. Перелам настав тільки у 1980-ті роки, коли на Петровому престолі з’явився Йоан Павло ІІ.

Читайте також:
Бенедикт XVI: третя Фатімська таємниця оприлюднена повністю

Приватний лист до Папи

13 травня 1982 р. с. Лусія мала першу приватну розмову з Йоаном Павлом ІІ. Передбачаючи, що в неї може бути не надто багато часу на таку зустріч, вона переказала папі листа з проханням Божої Матері.

«Його Святості Йоанові Павлу ІІ:
покірно благаю про присвячення Росії Непорочному Серцю Марії в єдності з усіма єпископами світу, щоби це присвячення об’єднало всіх членів містичного тіла Христа, які з Марією, Матір’ю Христа і нашою Матір’ю, повинні присвятити себе Господу, щоби довершити діл спасіння світу (…).

Третя частина фатімської таємниці стосується слів Божої Матері: “В іншому разі [Росія] розіллє свої помилки по світу, розпочне війни і переслідуватиме Церкву. Добрі люди будуть мучениками, Святіший Отець багато страждатиме, а багато народів будуть знищені”.

Третя частина таємниці, яку ви так прагнете пізнати, це символічне об’явлення, яке стосується цієї частини послання, пов’язане з прийняттям того, чого послання від нас вимагає: “Якщо виконають мої прохання, Росія навернеться і буде мир; в іншому разі, розіллє свої помилки по світу…”

Отож, беручи до уваги, що ми не виконали цього заклику, доводиться ствердити, що це здійснилося: Росія залила світ своїми помилками. І хоч поки що не бачимо сповнення останньої частини цього пророцтва, то відчуваємо, що вже зроблено великі й безпосередні кроки».

Акт присвячення, здійснений Йоаном Павлом ІІ

Пізніше, під час паломництва до Фатіми, Йоан Павло ІІ звершив присвячення, але з погляду с. Лусії, це відбулося не згідно з вимогами Марії. Ще того самого року Апостольський нунцій у Португалії, архієпископ Санте Порталупі, відвідав с. Лусію, а вона під час приватної розмови сказала йому, що присвячення Росії відповідно до умов, сказаних Дівою Марією, ще не відбулося.

Нунцій повідомив про це папі, а той 25 березня 1984 р. перед статуєю Фатімської Божої Матері, яку привезли до Ватикану з Каплиці Об’явлень, виконав завдання, яке Марія дала 55 років тому.

Слова сестри Лусії

У листі від серпня 1989 року с. Лусія пояснила кілька питань стосовно присвячення, яке звершили (невідповідно, безуспішно) Пій ХІІ та Павло VI, а успішно — Йоан Павло ІІ:

«Чи присвячення світу відповідно до прохання Богородиці було звершене? 31 жовтня 1942 р. це зробив Його Святість Пій ХІІ. Мене пізніше запитували, чи це було згідне з проханням Марії. Я відповіла, що ні, оскільки забракло єдності з усіма єпископами світу. Потім 13 травня 1967 р. це звершив Його Святість Павло VI. Мене запитали, чи це було згідне з проханням Марії. Я відповіла, що ні, з тієї самої причини: забракло єдності з усіма єпископами світу.

Нарешті 13 травня 1982 р. це звершив Його Святість Йоан Павло ІІ. Коли мене запитали, чи це було згідне з проханням Марії, я відповіла, що ні, оскільки надалі бракувало єдності з усіма єпископами світу. Тоді сам папа Йоан Павло ІІ написав до всіх єпископів світу з проханням, щоб єдналися з ним. Він привіз до Рима статую Божої Матері Фатімської (з каплиці) і 25 березня 1984 р. публічно, в єдності з усіма єпископами, які захотіли з ним об’єднатися, звершив присвячення так, як хотіла Марія. Потім мене запитували, чи воно було згідне з проханням Марії, і я відповіла, що так».

Відтоді — підсумовує с. Лусія — присвячення Росії Непорочному Серцю Марії виконано. А чому Бог хотів, щоб воно відбулося в єдності з усіма єпископами світу?

Тому що це заклик до єдності всіх християн — містичного Тіла Христового, яке очолює Папа, єдиний істинний представник Христа на землі, якому Господь Ісус ввірив ключі Царства Небесного. Від цієї єдності залежить віра у світі та любов, яка має нас усіх єднати у Христі так, як Він просив Отця: «Як Ти, Отче, в Мені, а Я в Тобі, щоб і вони були в нас одно, щоби світ увірував, що Ти Мене послав» (Йн 17, 21-23).

Так — але запізно

За деякий час с. Лусія мала розмову з о. Луїсом Кондором у Фатімській дієцезії, який був постулатором у беатифікаційному процесі двох інших фатімських візіонерів, Франциска й Гіацинти. На запитання о. Луїса, чи присвячення Росії Серцю Марії насправді звершилося так, як просила Божа Матір, сестра відповіла: «Так, але надто пізно».

А на запитання, що було би виразним знаком прийняття Богом жертви і сповнення пророцтва, с. Лусія відповіла: «Погляньте на схід. Відповідь була очевидною».

Що хотіла цим сказати фатімська візіонерка?

Читайте також:
Український єпископат благає Папу присвятити Серцю Марії Україну та Росію. Про це просила Богородиця у Фатімі

Оригінал листа Йоана Павла ІІ до с. Лусії стосовно очікуваної зустрічі з нею в день беатифікації Франциска й Гіацинти, 13 травня 2000 р., та стосовно розмови про третю частину Фатімської таємниці.  Джерело: Vatican.va

Останній текст с. Лусії: ядерна війна

У своєму останньому тексті с. Лусія пояснює, чим була «відповідь Неба», про яку вона говорила у розмові з о. Луїсом Кондором.

«Це присвячення звершив публічно Святіший Отець Йоан Павло ІІ у Римі 25 березня 1984 р. перед статуєю Божої Матері, яку вшановують у Каплиці Об’явлень в Кова да Ірія у Фатімі. Святіший Отець написав до всіх єпископів світу з проханням, щоб єдналися з ним у цьому акті присвячення, привіз статую до Рима спеціально для того, щоб підкреслити, що це буде присвячення, про яке просила Фатімська Божа Мати.

Загальновідомо, що це відбувалося в один із якнайбільш критичних моментів в історії людства, коли великі, ворожі імперії планували і готували ядерну війну (атомну), яка би призвела до знищення якщо не цілого світу, то значної його частини. А те, що залишилось би, які би мало шанси вижити? А хто міг схилити цих нахаб, закопаних у свої воєнні плани і проєкти, у насичені насильством атеїстичні ідеології, тих людей, що прагнули поневолювати і панувати, вважали себе володарями цілого світу, — хто би міг їх схилити до відмови від усього цього? Хто міг вимагати, щоб вони зустрілися і обійнялися в мирі? Щоб вони змінили свої воєнні плани на мирні? Щоб відкинули агресію, насильство і несправедливість заради проєктів допомоги та підтримки, визнали права людини, подолали поневолення, і так далі?

Хто, якщо не Бог, міг діяти в цих умах, у цих сумліннях, так, щоб допровадити до такої зміни, позбавити страху, побоювань перед бунтами з боку поплічників та сторонніх? Тільки міць Бога, який діяв, приводячи всіх до прийняття такої зміни, у мирі, без бунтів, без спротивів та умов. Хто ж як Бог?»

Вогняний меч — це зброя, яку створюють люди

Третя частина Фатімського пророцтва була опублікована в Ювілейний 2000 рік. У ній, зокрема, сказано: «Після двох таємниць, які нам було об’явлено, побачили ми зліва від нашої Пані, трохи вище, Ангела, який тримав у лівій руці вогненного меча; від нього розліталися іскри і язики полум’я, які, здавалося, підпалять світ; але при зіткненні з сяйвом, яке виходило з правої руки нашої Пані в їхньому напрямку, вони згасали. Показуючи правицею на землю, Ангел вимовив гучним голосом: “Покута. Покута. Покута”».

«Ангел із вогненним мечем ліворуч від Божої Матері нагадує подібні зображення в Книзі Одкровення, — написав у згаданому коментарі до фатімської таємниці кардинал Йозеф Ратцінґер. — Він представляє загрозу суду, який нависає над світом. Сьогодні перспектива того, що світ може перетворитися на попіл, вже не здається чистою фантазією: сама людина зі своїми винаходами підробила полум’яний меч. Видіння показує силу, яка протистоїть силі руйнування, — це ясність Божої Матері, а звідси випливає, певною мірою, і заклик до покаяння».

Ця частина об’явлення — чи не найсумніша. Виявляється, що Бог може вразити нас усіх «полум’яним мечем». Проте кардинал Ратцінґер підкреслює, що «полум’яний меч» — це те, що ми створимо (наприклад, атомна бомба), на відміну від будь-якого вогню, що сходить з неба.

Гарна новина полягає в тому, що видіння передбачає, що полум’яний меч «буде знищений ясністю Богоматері» у єдності з закликом: «Покута, покута, покута». Божа Матір приймає остаточне рішення, і Її ясність може зупинити будь-який катаклізм.

Переклад CREDO за матеріалами: Джельсоміно дель Ґуерчо, Aleteia