15 травня у світі святкується як Міжнародний день сім’ї. Навіть на сайті ООН, де описується встановлення цього дня, не згадано, що 15 травня це день св. Софії Римської, тієї, що мала трьох доньок — Віру, Надію і Любов.
Але це безсумнівно знають по католицьких парафіях. У житомирській парафії св. Софії 15 травня це відпустовий день, парафіяльне свято. Хоча цьогоріч це V Великодня неділя, відпусту такий збіг не скасував. Цього року його очолив о. Віталій Квапіш — канцлер курії Київсько-Житомирської дієцезії, випускник Ворзельської семінарії, який 2014 року саме в цьому храмі прийняв пресвітерські свячення.
Разом із ним служили Святу Месу настоятель парафії о. Віталій Безшкурий та гості свята — о. Ярослав Ольшевський SAC із паллотинської парафії Божого Милосердя та о. Віталій Умінський, директор житомирського Дієцезіального фонду «Карітас-Спес». Отець Ярослав, як зазначив у вступному слові настоятель, сьогоднішню Євхаристію служив у намірі всіх Софій.
Насамперед — про мир
— Заохочую всіх вас молитися за нашу парафію, — звернувся до згромаджених отець настоятель. — За ті роз’єднані родини, хто вимушено виїхав чи за кордон, чи по інших містах, але єднається сьогодні з нами. За захисників, які сьогодні боронять кожного з нас, нашу державу. І молитися про мир в усьому світі, особливо в Україні.
Травень — місяць Марії, тому на богослужіннях багато марійних співів. Ще до початку Святої Меси, до пісні на вхід, якою молилася вся згромаджена Церква, солістка молодіжного хору Наталія Таранчук заспівала «Аве Марія» Каччіні — одну з найласкавіших мелодій світу. А завершилося свято марійною піснею на мелодію всесвітньо відомого «Романсу» Георгія Свиридова (слова білоруської органістки Галини Смоляк, переклад с. Гелени Ґонґало). Як це трапляється з хорошою музикою — віруючі пишуть до неї слова, і романс теж перетворюється на молитву. (Один із найяскравіших прикладів — вірші с. Людмили Саганівської до мелодії «Secret Garden» Рольфа Льовланда: «Мій Боже, Ти нам дав в доброті своїй світ, наповнений дарами».)
Але більше про тяжку ситуацію України, про війну, скорботи і біди, на святі майже не згадувалося. Темою проповіді, прохань Молитви вірних і кінцевого урочистого благословення була сім’я.
Материнська любов — це мучеництво
— Сьогодні ми святкуємо пам’ять святої Софії, але також згадуємо її доньок, — зазначив у проповіді о. Віталій Квапіш. — Певно, її життєпис усі добре знають. Вона жила за царювання імператора Адріана; це був нелегкий час. Ми сьогодні теж переживаємо нелегкий час — але вже не через переслідування. Хоча у нас війна, але ми можемо вільно прийти до храму і молитися. Свята Софія, чиє ім’я означає «премудрість», насправді була мудрою матір’ю.
Вона розуміла, що найважливіше у вихованні дітей — це дати їм такі моральні орієнтири, які дозволять їм у будь-якій ситуації залишатися вірними Богові. Зрештою, трьом своїм донькам вона дала імена трьох богословських чеснот. Це не просто імена, це чесноти: віра, надія і любов!
Доньки Софії-Премудрості зростали в роках і чеснотах, слава про них рознеслася Римом; імператорові це не сподобалося, християнок спочатку підманювали обіцянками возвеличення, потім залякували, зрештою віддали на тортури і стратили. Так поводиться світ. Сестри не піддалися ні на обіцянки, ні на застрашення. Мати молилася за їхній могилі і там теж віддала духа. Віруючі поховали її поруч із доньками, і так свята Софія теж увійшла в пам’ять Церкви як мучениця — хоча вона не була закатована, як її дочки, але серцем вона страждала разом із ними і за віру в Христа.
Війна, яку ми самі привели у свої домівки
Проповідник говорив про спокуси, перед якими щоденно постають сучасні люди: спокуси вибрати будь-яке інше божество замість Христа, вибрати не заповідь Бога, а щось інше. Це спокуса гендерної ідеології, це розпущеність у поведінці, аморальність і безвідповідальність. 62% шлюбів в Україні розпадаються, це тільки зареєстровані розлучення. А скільки ще є тих, хто просто живе у гріху і навіть до реєстрації своїх стосунків не дійшов! Живуть просто бо живуть, бо так «простіше», бо так «легше», «вигідніше». Бо треба «спробувати». Шлюб — це не їжа, щоб її «спробувати»! — наголосив о. Віталій. Шлюб це Божий дар… Ці люди «смакують» не шлюб, а гріх.
А додатковою проблемою стало те, що і старше покоління, люди зі «старого», моральнішого світу, ще виховані у відповідній ментальності, погоджуються сьогодні на те, щоб їхні діти чи онуки жили у гріху. «Ми самі погоджуємося на гріх, а інколи навіть благословляємо на це», — відзначив проповідник.
Але не можна толерувати гріх. Не можна ставитися з терпимістю до дороги, яка веде наших найближчих до пекла.
Спочатку звикають до думки «навіщо вінчатися», потім також і «навіщо розписуватися», а згодом і до думки «навіщо мати дітей». Адже діти це клопоти і витрати!
2019 рік в Україні був проголошений Роком святості подружжя та сім’ї. Тому що сім’я в кризі. За роки незалежності, хтось підрахував, було скоєно близько 45 мільйонів абортів. Це наше вбите майбутнє. Державна статистика про це не знає, це знають священники в конфесіоналах: приходить жінка і кається — я зробила аборт. А чому ти це зробила? — Мама примусила. Чому мама примушує свою доньку вбити її дитину? Бо свого часу не вчила її, не приводила на катехезу, де священник або черниця виховують дітей у моральності, закладають її в дитяче серце. Може, та мама говорила, що як дитина виросте, то сама буде вирішувати, йти їй до храму чи не йти, яку віру сповідувати. А тепер ця людина, яку змалку не навчили моральності, не вміє морально жити. І тільки благодать Божа може розтопити це серце… А та мама потім плаче, бо діти не ходять до храму. І онуків у неї немає…
Перед святом парафія св. Софії оновилася — повісили нові люстри. Як зазначив настоятель, о.Віталій Безшкурий, це не подарунок і не спонсорство: люстри придбано за гроші, які заробив парафіяльний книжковий кіоск
Народіть у собі віру, надію і любов
«Краще з дітьми змалку говорити про Бога, аніж потім Богу плакатися про своїх дітей», — парафразував св. Августина проповідник. І нагадав про неморальність сурогатного материнства, коли дітей просто покидають, не те що не говорять з ними про віру. Сурогатне материнство перетворює дитину на товар, який можна замовити, виготовити і продати. Сучасне українське законодавство все ще дозволяє робити таке з нашими дітьми!
— Ми не можемо на це мовчати, — сказав о. Віталій. — Маємо приклад св. Софії, яка була Мудрістю, змогла прищепити своїм донькам велику любов до Бога, щоб вони не вчинили жодного гріха. Ми маємо бути саме такими матерями і батьками: прищеплювати молодому поколінню ці принципи, любов до Ісуса. Щоб вони боялися Божим страхом — з любові до Бога боялися Його образити, переступивши заповідь.
Часто в нашому християнському житті слабне віра, ми можемо втрачати надію і нам часто бракує любові. До Бога, заповідей, морального життя. Бракує любові до ближнього, навіть до своїх дітей, коли покидаємо їх або не виховуємо по-Божому. Нехай святі Віра, Надія і Любов випрошують у Бога нам ці прекрасні дари, богословські чесноти, для кожного з нас. Щоб у нас зродилися віра, надія і любов. Щоб ми мали віру в Бога, віру в добро, в те, що несе світло. Щоб ми надіялися, що Бог з нами і не занепадали духом у нашій сьогоднішній тяжкій ситуації, надіялися, що здобудемо перемогу в цій війні. І щоб ми мали любов. Не нарікаючи, не проклинаючи. Не вигукуючи такі відомі зараз слова про рускій карабль… не з амвону це цитувати. Щоб ми не проклинали, а благословляли. Бо через благословення приходить Бог, а не через лайку чи прокльони.
А також просимо, щоби свята Софія випросила для нас дар мудрості. Щоб до кожної життєвої ситуації ми підходили мудро, і щоб цей великий дар допоміг нам усім осягнути Небо.
Фото: Анна Котвіцька
фінансово.
Щиро дякуємо!
