Венеції не бракує відомих художників. Венеційські митці мали великий вплив на історію мистецтва — вражаючі пейзажі Каналетто, зворушливі полотна Тіціана чи культовий стиль Тінторетто.
Проте ми майже не чули, щоб одним із видатних художників, які визначили мистецьку сцену Найяснішої Республіки, називали жінку. На початку XVIІІ століття Джулія Лама, донька художника, стала першою жінкою-художницею, яка отримала замовлення від Католицької Церкви.
«Мучеництво святої Єврозії»
У той час, коли жінкам практично не дозволялося займатися живописом чи скульптурою, ті з них, яким вдавалося знайти шлях у світ мистецтва, спеціалізувалися переважно на натюрмортах чи мініатюрах. Лама ж залишила вражаючу колекцію робіт, до якої належать портрети релігійних діячів та мирян у натуральну величину.
Її успіх виглядає особливо неймовірним з огляду на те, що критики тих часів були дуже жорстокими до художниці. Абат Антоніо Конті писав: «Бідолашну дівчину переслідують інші художники, але її чесноти тріумфують над її ворогами».
«Смерть святої Анни»
Найбільш ранньою з відомих робіт Джулії Лами є, ймовірно, вівтарний образ церкви Санта-Марія-Формоза, на якому зображена Мадонна з немовлям Ісусом, святий Петро, святий Магнус та алегорія Венеції, датований початком 1720-х років. На ньому стиль художниці виділяється особливою динамічністю персонажів. І Мадонна ліворуч, і двоє святих праворуч розташовані таким чином, що їхні погляди спрямовані на Ісуса.
Подальша еволюція її живопису розкривається в одній із найяскравіших робіт під назвою «Розп’яття», створеній для церкви святого Віталія у середині 1720-х років. Вона вирізняється вдалим використанням вертикального простору, що спрямовує погляд глядача до обличчя Христа. Навколо Розп’яття видно скорботних апостолів, які, на відміну від тогочасного художнього канону, є невід’ємною частиною емоційного тону картини. Вони не виступають у якості пасивних фігур — кожен із них демонструє прояв сильних емоцій. Як через незвичайну обстановку, так і через яскраве емоційне забарвлення сюжету, ця робота сьогодні вважається однією з найвидатніших картин Венеції XVIII століття.
«Розп’яття»
«Розп’яття» (фрагмент)
На особливу увагу також заслуговують олійні панелі Джулії Лами, створені для бічних вівтарів церкви Сан-Марціале, що зображують чотирьох євангелістів. Вони демонструють майстерне використання художницею світлотіні та вражаюча здатність передавати емоції персонажів.
Інтер’єр церкви Сан-Марціале
З робіт Лами видно, що вона розвинула у собі вправне використання контрасту темного і світлого, а також гостру здатність реалістично зображувати людське тіло. Проте венеційські студенти, що вивчають мистецтво, рідко зустрічають її ім’я у своїх навчальних програмах.
«Юдита й Олоферн»
Протягом останніх кількох років громадська організація культурної спадщини в США Save Venice керувала зусиллями щодо збереження та популяризації творів цієї неоспіваної героїні венеційського мистецтва. У найближчому майбутньому в організації сподіваються відкрити для світу роботи ще 30-ти маловідомих художниць.