У вечір Великого Четверга Ісус установив новий обряд, через який Бог укладає вічний завіт з усім людством.
З Євангелія від Матея
«Якже вони їли, Ісус узяв хліб, поблагословив, розламав і дав учням, кажучи: “Беріть, їжте: це Моє тіло”. Потім узяв чашу, воздав хвалу і подав їм, кажучи: “Пийте з неї всі, бо це кров Моя (Нового) Завіту, яка за багатьох проливається на відпущення гріхів. Кажу вам: не питиму віднині з цього виноградного плоду аж до дня того, як питиму його новим з вами в Царстві Отця мого”» (Мт 26, 26‑29).
Роздуми
Відповіддю на гріх, який був зневагою Бога, є Ісусів дар жертви примирення. Однак Ісус жертвує не «щось», а самого себе. Він — Господній Слуга, який несе на своїх плечах тягар гріхів усього людства; Він Той, Хто відкупив і примирив людей із Богом Отцем жертвою свого життя, встановивши Новий Завіт у своїй Крові — вічний завіт. Колись у Синайській пустелі кров тварин скріплювала завіт Ягве з Його народом; тепер на хресті саме Кров Ісуса, досконала жертва, скріплює новий завіт між Богом і людьми, провіщений пророками за довгі століття. Ісус виконує місію спасіння всесвіту. Його життя було знищено для блага всіх, щоб кожен звільнився від того, що руйнує і нищить життя. Він пожертвував своїм життям, не вимагаючи нічого натомість, не очікуючи вигоди. Так Ісус започаткував довгий перелік духовних дарів, які через жорстокість людського серця та егоїзм, на жаль, надто часто залишаються невикористаними.
Присутність Крові Христа завжди залишається найбільшим знаком присутності Божої любові.
З коментаря св. Йоана Золотоустого, єпископа, до Послання до євреїв 9, 11-23 (Проповідь 16)
Скажіть, чи не тому Мойсей окропив Книгу завіту й народ, що ця кров та інші обряди були прообразом вже тоді звіщеної Дорогоцінної Крові? А чому він зробив це ісопом? Бо той, густий і м’який, міг просочитися кров’ю. А навіщо вода? Вона теж символізує очищення. І для чого вовна? Так само — тому що її використовували, щоб зберегти кров. Тут видно, що кров і вода однакові: і справді, хрещення є символом Його Страстей. Ці предмети не приносили ані досконалого очищення, ані досконалого прощення гріхів. Тоді як Христос каже: «Це — Моя Кров Нового Завіту, яка за багатьох проллється на відпущення гріхів». Ці Христові слова, просочені кров’ю, кроплять кожного замість ісопу. Тут — духовне очищення, воно глибоко проникає в душу і очищає; але не просто, лише скроплюючи її, — а як джерело, яке наповнює нашу душу.
Прохання
Дякуючи Богові, що дарував нам у Христі прощення гріхів і надію на спасіння, вознесімо молитви і взиваймо:
Жертвуємо Тобі, Отче, Найдорожчу Кров Ісуса Христа.
За прихід Твого Царства любові по всій землі, за священиків і весь Божий народ:
Жертвуємо Тобі, Отче, Найдорожчу Кров Ісуса Христа.
За всіх, хто страждає:
Жертвуємо Тобі, Отче, Найдорожчу Кров Ісуса Христа.
Ти уклав новий і вічний завіт своєю Кров’ю, пролитою за нас; вчини, щоб ми, керуючись заповіддю любові, залишалися вірними цьому завіту:
Жертвуємо Тобі, Отче, Найдорожчу Кров Ісуса Христа.
Всемогутній, Вічний Боже, вчини, щоб ми притулилися до Христа, Посередника Нового Завіту, і з вірою брали участь у жертві вівтаря, де оновлюється пролиття Його Крові.
Просимо про це через Христа, нашого Господа. Амінь.
Текст із книжки Туліо Вельянті CPPS «Кров Христа — щоденні роздуми на липень».
Читайте також: Дорогоцінна Кров. Спасіння в Крові Христа