Під час бичування Ісус проливає Кров утретє. Бичування відбувається під час суду перед Понтієм Пилатом, який поступився перед тиском ізраїльських лідерів. Ісус постає як лагідний стражденний Слуга Ягве, якого передрікав пророк Ісая.
Із Євангелія від св. Марка
«Пилат знову заговорив і мовив до них: “Що ж мені робити з тим, що ви звете царем юдейським?” А ті знову закричали: “Розіпни його!” Пилат же сказав до них: “Що за зло вчинив він?” А вони ще гірше кричали: “Розіпни його!” Тоді Пилат, бажаючи догодити юрбі, відпустив їм Варавву, Ісуса ж, убичувавши, видав, щоб його розіп’яли» (Мк 15,12-15).
Роздуми
Для бичування, яке було покаранням перед розп’яттям, використовували шкіряні батоги з прикріпленими до них шматками каміння або металу; жертву, натомість, прив’язували до стовпа. Ісуса залишили під владою воїнів, які з великою жорстокістю катували Його ударами батога, перетворюючи Його Тіло в одну велику рану. Божественна Кров текла струменями. Так Ісуса бичували й глузували з Нього, називаючи «царем», коли Він під час процесу сам заявляє, що є справжнім Царем. Здається, ми, християни, надто мало роздумуємо про тяжкість цього страждання. Якби ми це робили, то були б більше готовими нести свій хрест. Не відводьмо очей від Того, Хто не вимагає нічого того, чого сам раніше не зробив, і Хто запрошує нас як Знекровлений під час бичування — до переміни наших страждань у почуття любові, що оживляє.
Із «Коментаря до Євангелія від св. Луки» св. Амвросія, єпископа (книга 10)
Ісуса відправляють до Ірода, а потім — знову до Пилата. Вони обидва задовольняють бажання жорстокості інших, хоча жоден із них не знаходить у Ньому жодної провини. Пилат, щоправда, умиває руки, — але не відкидає їхніх підлих планів, хоч як суддя, бачивши кров невинного, він не повинен піддаватися ані заздрості інших, ані власному страхові. Воїни одягають Ісуса в багряний плащ, який символізує перемогу мучеників, і пурпурну туніку — символ Його царської влади: все це для того, щоб Його тіло прийняло на себе задля нас Кров, вилиту на весь світ, і страждання, які приносить розвиток Його Царства в нас. Був і батіг, бо Його бичували, щоб не бичували нас; Господь, чоловік болів, звиклий до страждань, обтяжив себе нашими стражданнями, відвернув від нас батоги, призначені для нас, коли ми були далеко від Бога, і це було сильно виражене в стражданні через те, що Він віддав свої руки у кайдани рабів гріха, а своє Тіло — їхнім батогам.
Прохання
Вознесімо наші молитви до Христа, який страждає від мук бичування, і взиваймо:
Господи, навчи нас цінувати страждання.
Ісусе, що прийняв на себе страждання всього світу, просимо Тебе:
Господи, навчи нас цінувати страждання.
Ти не хочеш, щоб ми відвертали очі й серця від того, що Ти зробив для нас у повній свободі, тому просимо Тебе:
Господи, навчи нас цінувати страждання.
Вчини, щоб ми могли перетворити наші страждання на любов, просимо Тебе:
Господи, навчи нас цінувати страждання.
Отче, дай нам за прикладом Твого Сина прийняти страждання нашого життя і перетворити їх у знак спасіння для нас і для наших ближніх. Просимо про це через Христа, нашого Господа. Амінь.
Текст із книжки Туліо Вельянті CPPS «Кров Христа — щоденні роздуми на липень».
Читайте також: Дорогоцінна Кров. Спасіння в Крові Христа
Дорогоцінна Кров. Новий Завіт у Крові Христа
Дорогоцінна Кров. Ісус проливає Кров під час обрізання
Дорогоцінна Кров. Ісус проливає Кров у Гетсиманському саду