Відповідати на виклики часу, нести Христа у сучасний і прогресивний світ, змінюватись, удосконалюватись, варіювати, жити Євангелієм тут і сьогодні, горіти Любов’ю і запалювати інших — «скіли» сучасного місіонера.
Переглянути цей допис в Instagram
Проте ми не отримуємо це, як «соцпакет» при вступі у місійне згромадження, але поступово вчимось відкриватися на місію Христа і нашу місію у цьому світі.
У липні відбулась зустріч для дівчат з Європи, які розпочали дорогу наслідування Христа у Згромадженні Сестер Служниць Святого Духа.
Пропонуємо фідбек цієї зустрічі від постуланток.
Хоча наш засновник, Арнольд Янссен, жив у XIX столітті і часу вже пройшло немало, проте місія у цілому світі дає нам новий подих, нове життя. Ми переконались, що наше згромадження не «олдскульне», а живе сьогодні!
Топ-5 меседжів цієї зустрічі:
1. Бути разом – творити спільноту! У часі зустрічі ми пізнавали одна одну, бо приїхали з різних країн (Україна, Польща, Бельгія, Німеччина), різних культур і середовищ. Відкривали багатство кожної з нас, здібності й таланти.
2. Дивитися ширше! Мріяти глобально! Наш засновник, Арнольд Янссен, розпочинав будівництво монастирів у часи переслідувань і зовсім не маючи коштів. Про нього говорили, що він або святий, або божевільний, якщо береться за таку справу. А сьогодні наше згромадження нараховує більше трьох тисяч сестер у цілому світі.
3. Не боятися бути різними! Ми познайомились із великою спільнотою сестер (приблизно 80) з різних країн світу, з різних материків, які розмовляли різними мовами, мали найрізноманітніші служіння, але єднав їх Христос і прагнення служити.
4. Бачити того, хто потребує! Ми завітали також до спільнот наших сестер у Німеччині. Мали можливість подивитись, «доторкнутись» до їхнього служіння тут. Сестри зініціювали багато проектів при парафії. Зокрема, кафе для бездомних, проект «Open fridge” (їжа для потребуючих), магазин для бездомних (безкоштовний), нічліг для жінок з дітьми, які не мають житла, програма підготовки світської молоді до виїздів на місії — це все діє в одній парафії, при одному храмі і народилося у тій дійсності, в якій живуть сестри.
5. Співстраждати, нести хрест разом! Як місійне згромадження увесь час війни ми відчували підтримку сестер, які допомагали медикаментами, продуктами, а передусім постійно молилися за Україну. Часто в містах на будівлях, у транспорті ми бачили синьо-жовтий прапор, як знак солідарності.
Ця зустріч ще раз показала красу Вселенської місійної Церкви. Господь потребує кожного, ми є Його руками і ногами у цьому світі. Лише разом ми здатні змінювати наші середовища і творити добро. Місійне покликання є справжнім даром і крутою пригодою, тому завжди варто його в собі відкривати.