У Квебеку протестувальники вимагали від Папи скасувати колонізаційні булли XV століття

У четвер Папа Франциск відслужив Месу у національному санктуарії Сент-Анн-де-Бопре у Квебеку.

Нагадаємо, Квебек — найбільш католицька провінція Канади,  і Святішого Отця там надзвичайно тепло вітали десятки тисяч людей. Але не обійшлося й без інциденту.

Як повідомляє Crux, там він зустрівся з протестувальниками, що вимагали від нього скасувати давні папські укази, які лежать в основі так званої «Доктрини відкриттів», і відкинути теорії, які узаконювали колонізацію земель і тепер лежать у основі певної частини майнового права.

Безпосередньо перед початком Меси дві жінки, представниці корінного канадського населення, розгорнули біля вівтаря транспарант із написом «Скасуйте доктрину!» яскраво-червоними та чорними літерами. Жінок вивели, і Меса пройшла без інцидентів, хоча пізніше жінки винесли транспарант із базиліки та причепили його на поручні.

Протест підкреслив одну з проблем, з якими зіткнувся Святий Престол після історичних вибачень Папи Франциска за роль Католицької Церкви у системі шкіл-інтернатів для дітей тубільців. Папа провів тиждень у Канаді, прагнучи спокутувати провину, і в четвер додав ще одне прохання про вибачення за «зло» сексуального насильства з боку духовенства.

Нагадаємо, що минулого року у ЗМІ з’явилася новина про те, що на території колишньої школи-інтернату у Британській Колумбії були виявлені безіменні могили нібито з останками дітей представників корінних народів. Медіа та політики підхопили новину, подавши припущення, зроблене після дослідження георадаром, як доконаний факт і зажадали від Церкви вибачень, а Канаду охопила епідемія підпалів та вандалізму католицьких храмів. Втім, станом на сьогодні на місці Камлупса не проводилося жодних розкопок — відповідно, не було знайдено жодного тіла й невідомо, чи могили, які, як кажуть, були там виявлені, насправді існують.

Лука Кодіньйола, сторик Канади з Генуезького університету, застерігає від спрощеного сприйняття історії ХІХ ст. і покладання відповідальності за школи-інтернати на Католицьку Церкву. Він вважає схвальним, що Папа Франциск у своїх промовах заохочує до подальших історичних досліджень і пошуку правди, втім нагадує, що школи-інтернати були проєктом федерального уряду Канади, який довірив Церкві керувати цими школами, а не Церкви чи Ватикану.

Крім вибачень, представники корінних народів вимагають скасування папських булл XV століття, які надавали релігійну підтримку королівствам Іспанії та Португалії у розширенні територій в Африці та Америці задля поширення християнства. Ці документи лежать у основі «Доктрини відкриттів» — правової концепції, створеній рішенням Верховного суду США у 1823 році, згідно з якою право власності та суверенітет над землями належать європейцям, оскільки вони відкрили ці землі. Доктрину цитували у рішенні Верховного суду 2005 року щодо права володіння землею, яке заявили представники народу онейда.

«Держави-колонізатори, зокрема Канада та Сполучені Штати, використовували цю доктрину як основу свого права власності на землю, що в кінцевому підсумку насправді означає позбавлення володіння землею корінних народів, — сказала Мішель Шенандоа з Клану Вовка народу онейда. — Це був тривалий геноцид, який тривав понад 500 років, і він досі залишається чинним законом».

Як повідомив офіс прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо, під час приватних переговорів із Папою Франциском у середу він зазначив, що Святому Престолу необхідно вирішити проблему з «Доктриною відкриттів», а також інші питання, включно з поверненням артефактів корінних народів із ватиканських музеїв.

Протягом останніх років кілька християнських деномінацій офіційно відкинули цю доктрину. Єпископат Канади зробив це у 2016 році, а Лідерська Конференція богопосвячених жінок США офіційно попросила Папу скасувати доктрину у 2014 році, зазначивши, що він повинен відкинути «період християнської історії, який використовував релігію для виправдання політичного та особистого насильства проти корінних народів та їхньої культурної, релігійної й територіальної ідентичності».

Мюррей Сінклер, голова канадської Комісії з правди та примирення, процитував «Доктрину відкриттів» у заяві цього тижня, вітаючи вибачення Папи Франциска, але закликаючи його взяти на себе повну відповідальність за роль Церкви у канадській системі шкіл-інтернатів.

«Керуючись “Доктриною відкриттів” та іншими церковними віруваннями та доктринами, католицькі лідери не тільки дали можливість уряду Канади здійснити культурний геноцид корінних народів, але й підштовхнули його ще далі», — сказав Сінклер.

Церковні чиновники наполягають, що ці папські укази вже давно були скасовані або замінені іншими, які повністю визнають права корінних народів жити на їхніх землях, і кажуть, що оригінальні булли сьогодні не мають правового чи морального значення. Під час поїздки Папа Франциск неодноразово підтверджував ці права та відкидав політику асиміляції, якою керувалася система шкіл-інтернатів. Але як ватиканські, так і канадські організатори папського візиту підтвердили, що наразі готується нова церковна заява, хоча й не очікується, що вона буде опублікована під час візиту Папи.

У Ватикані передбачали, що це питання спливе під час поїздки Папи до Канади. У поточному випуску єзуїтського журналу La Civil отець Федеріко Ломбарді визнав, що це питання залишається важливим для корінних народів, але підкреслив, що позиція Святого Престолу щодо відмови від «Доктрини відкриттів» залишається чіткою. Він процитував буллу 1538 року Sublimis Deus, у якій сказано, що корінні народи не можуть бути позбавлені свободи чи володіння своєю власністю, «і вони не повинні будь-яким чином бути поневоленими». 

Втім, Філіп Арнольд, голова кафедри релігії Сіракузького університету в Нью-Йорку, сказав, що булла фактично була «обманом», оскільки не закликала європейські колоніальні держави повертати землі, які вони вже освоїли, а радше проголосила «свободу, яка приходить через підкорення Католицькій Церкві та монарху».

«Роль Ватикану в обґрунтуванні доктрини християнських відкриттів у XV столітті — це історія походження трансатлантичної работоргівлі, крадіжки землі та поселенсько-колоніальної видобувної економіки в Африці та Америці», — сказав він.

Фелікс Гоен, професор майнового та адміністративного права в Університеті Саскачевану, сказав, що будь-яка відмова від папських булл або доктрин не матиме юридичного стосунку до претензій на землю сьогодні, але матиме символічну цінність.

«Ватикан не створює канадських законів. Суди не зв’язані папськими буллами чи чимось подібним, але це було би символічно, — сказав він. — Це додасть морального тиску».