Абель Феррара — режисер, що свого часу здобув скандальну популярність своїми фільмами, що торкалися таких тем, як наркотики, жорстокість, корупція та сексуальне насильство.
Новий фільм про Падре Піо з Шаєю ЛаБафом у головній ролі, прем’єра якого очікується на Венеційському кінофестивалі, знаменує зміни у житті та світогляді режисера, які він сам пов’язує з десятиліттям тверезості та новим життям у Італії.
«Коли ми відкидаємо наркотики та алкоголь, ми бачимо інший спосіб життя, ми починаємо жити новим життям», — сказав у своєму коментарі для AP News 71-річний Феррара.
Абель Феррара народився у Бронксі в родині італійських мігрантів і виховувався у католицькій вірі. З постаттю Падре Піо його познайомив дід, що походив із місцевості поблизу П’єтрельчіни, рідного міста святого.
«Враховуючи список фільмів, які я зняв раніше, у вас напевно виникають питання», — зізнався режисер. Але він зазначив, що монахи-капуцини та церковні консультанти повністю підтримали його проєкт та Шаю ЛаБафа, що тоді страждав від проблем із алкоголем та був звинувачений колишньою дівчиною у жорстокому поводженні.
«Вони дивилися на нас із оптимізмом, — із вдячністю сказав Феррара. — Не можна судити когось, хто переживає найгірший момент у своєму житті».
Нагадаємо, що актор Шая ЛаБаф, який виконав головну роль у стрічці Феррари про Падре Піо, заявив, що під час роботи над фільмом пережив досвід навернення і приєднався до Католицької Церкви.
Стрічку «Падре Піо» не можна назвати біографічним фільмом — режисер оминув увагою деякі яскраві моменти з життя святого, включно з ватиканськими розслідуваннями через наклепи щодо його ймовірної участі у сексуальних та фінансових зловживаннях, а також сумнівами щодо автентичності стигматів. Натомість Феррара плете паралельну історію про зародження фашизму в Італії, що виглядає дуже актуальним сьогодні, у час російсько-української війни. Йдеться про маловідоме масове вбивство селян-повстанців поліцією у Сан-Джованні-Ротондо після перемоги соціалістів на місцевих виборах 1920 року, що їх відмовився визнавати правлячий клас.
Оскільки робота над фільмом тривала п’ять років, спочатку він був присвячений лише жертвам різанини 1920 року, однак тепер Феррара присвятив його також і народу України, оскільки вбачає у російському вторгненні похмуре повторення європейської історії.
«Те, що я бачу — це повторення Другої світової війни, — каже він. — 70 років тому загинуло 75 мільйонів людей. Це було ніби вчора. І це відбувається й сьогодні на наших очах».
У середині серпня Абель Феррара особисто відвідав Україну. Він планує зняти документальний фільм про війну, і протягом тижня їздив Київщиною, щоб на власні очі побачити наслідки війни. Як повідомляють «Факти», Феррара побував у Гостомелі, Бучі, Бородянці та Ірпені, де збирав свідчення місцевих жителів, що пережили жахіття окупації.
«Я відчув глибоко всередині те, що маю приїхати і зробити фільм. Я не військовий експерт чи політолог, але я можу зробити фільм про наймасштабнішу трагедію Європи за останні 75 років, — сказав він. — Мені дуже важливо особисто тут бути, розмовляти з людьми, відчувати. Не просто читати новини, а бачити все на власні очі».
Абель Феррара — не перший режисер світового рівня, який прагне розповісти світові про російсько-українську війну. Зокрема, Шон Пенн прибув до України у перший день війни, 24 лютого, щоб зафіксувати всі події, які відбуваються в Україні, та донести світові правду про вторгнення росії. Кейт Бланшетт, яка є Послом доброї волі ООН, разом із колишнім редактором британського телеканалу Channel 4 News зняли фільм про битву за Харків.
фінансово.
Щиро дякуємо!
