Після зникнення з більшості сучасних теологічних та філософських аналітичних центрів питань, пов’язаних з ангелологією, вони почали повертатися через постмодерні духовні рухи, такі як нью-ейдж.
Цей зростаючий інтерес до ангелів, однак, породжує небезпечні спотворення християнської метафізичної концепції світу.
Отець Серж-Тома Боніно, секретар Міжнародної теологічної комісії та декан філософського факультету Папського університету святого Томи у Римі, виклав теологічні основи віри в ангелів у своїй книзі ««Ангели і демони: католицький погляд». Він переконаний, що образ ангела дає людським створінням передчуття краси і величі Бога. За його словами, відчуження багатьох християн від їхніх небесних супутників вкупі з поточною атмосферою духовного збентеження підкреслює нагальну потребу говорити про цих провідників між людською та божественною сферами, як про шлях євангелізації. Своїми думками він поділився з виданням National Catholic Register.
— Ви часто засуджуєте «викрадення» ангелології рухами нью-ейдж, тоді як самі християни поступово відвертаються від неї. Як ви пояснюєте такий феномен?
— Варто сказати, що ангели — не центральна тема християнства, бо у центрі стоїть таємниця Бога і Христа. Проте їх існування — це факт, якого Святе Письмо і Традиція Церкви завжди дотримувалися, поглиблювали і підтримували.
Я вважаю, що протягом останніх століть у християнстві було присутнє певне бажання деміфологізувати християнську віру — не завжди у розумний та актуальний спосіб. Простіше кажучи, іноді ми виливали дитину разом із водою.
Звісно, у давні часи постать ангелів була пов’язана з певною космологією, яка вже не є нашою. Але існування ангелів та їхні дії у житті Церкви і людей завжди присутнє у Святому Письмі, і Церква завжди навчала цієї істини. У Катехизмі Католицької Церкви є дуже важлива частина, присвячена невидимому світу, про який ми також згадуємо в Символі Віри («все видиме і невидиме»).
Боюся, що ангели, як вони представлені у нью-ейдж, мають дуже мало спільного з християнськими ангелами. Вони не духовні істоти, а своєрідні привиди або двійники. Вони — плід уяви. Тому віру в ангелів потрібно проповідувати. Це означає, що про світ і особливо про ангелів потрібно думати відповідно до великих таємниць християнства, а не відповідно до власної уяви чи проєкцій.
— Чи є втрата уваги до ангелів-хранителів наслідком загальної втрати віри у християнських культурах і суспільствах?
— Доктрина про ангелів-хранителів нерозривно пов’язана з вірою у Божественне Провидіння, що, мабуть, страждає сьогодні найбільше. Ми бачили це під час коронавірусної кризи — протягом усього цього часу про Бога насправді не думали. Казали, що Бог підтримує хворих і зусилля медичного персоналу, але той факт, що космос і події перебувають у Божих руках, на жаль, для багатьох християн уже не очевидний. Тож я вірю, що відданість ангелам-хранителям — це спосіб нагадати, що Провидіння має щоденний вимір і є частиною багатьох деталей нашого життя.
— Яка роль ангела-хранителя у житті людини?
— Ангели-хранителі — знаряддя Провидіння. Вони — не байдужі виконавці, бо все, що вони роблять, це плід їхнього власного милосердя до нас. Ми часто забуваємо про те, що ангели — частина Сопричастя святих. На небі вони беруть участь у радості бачення Бога. Вони з’єднані з Богом, а отже, хочуть того, чого хоче Бог: нашого спасіння. Вони хочуть, щоб люди освятилися. Таким чином, ангели-хранителі служать людям з любові, щоб направляти їх на шлях, який веде до Бога.
Однак, як відомо, цей шлях повний підводних каменів. Тому нам потрібна допомога наших ангелів, яка може приймати тисячі різних форм. Ангел може надихнути нас добрими думками і спонукати до рішень. Вони також можуть впливати на зовнішні обставини нашого життя, щоб захистити нас у важкі часи, уникнути нещасних випадків, сприяти зустрічам з іншими людьми тощо. Усі ці дії належать Провидінню, яке конкретизується через них.
— Які основні помилки постмодерністської концепції ангелів?
— Перша помилка — не обов’язково постмодерністська, бо християни теж можуть так чинити — це інфантилізація стосунків із ангелом-хранителем. Людина вважає, що він тут, щоб виконувати всі її бажання. Але їхнє призначення — це виконання Божих бажань у нас, щоб ми хотіли того, чого від нас хоче Бог.
Я думаю, що постмодерністський ангел — це реакція на висихання наших стосунків із всесвітом. Оскільки, згідно з сучасною ментальністю, всесвіт розглядають як велику інертну машину, котру може пояснити лише наука, ми потребуємо мрій. Тому ми компенсуємо цю сухість і розчакловування світу, зачаровуючи його суто антропоцентричним способом — уявляючи чудесних створінь, які виконують наші бажання, а не служать Божим планам. Це велика різниця між християнськими ангелами та фігурами, присутніми у сучасній культурі.
— У чому полягає різниця між архангелами та ангелами-хранителями?
— У Святому Письмі ми знаходимо кілька категорій ангелів. Пізніше він був систематизований Псевдо-Діонісієм Ареопагітом у його праці про небесну ієрархію, де він виділив дев’ять категорій ангелів, згідно з якою найвищі ангели, — херувими й серафими, — це ті, хто більше налаштовані на поклоніння Богові. Інші ангели, що перебувають ближче до світу людей, отримали від Бога доручення допомагати людям на землі. «Найнижча» категорія — якщо я можу використати цей термін, враховуючи, що вони вже нескінченно високі — це прості ангели. Над ними стоять архангели, які виконують важливі місії в історії людства, — як, наприклад, Архангел Гавриїл, що сповістив Марію про Воплочення. Ці категорії ніколи не були формально визначені Церквою, але вони є частиною шанованої традиції. Отже, скажімо, архангели вищі за ангелів-хранителів, як генерал вищий за солдата.
— Який вплив мають ангели на занепалих ангелів і на їхні дії?
— Вони мають силу виконувати Божі накази проти демонів. Тож їхня влада над демонами залежить від влади Бога над демонами. Бог дозволяє дияволу робити те, що може якось повернутися на користь для людини — наприклад, дозволити демону спокусити нас, щоб зробити нас сильнішими, щоб ми могли виявляти більше милосердя в нашому житті та зростати духовно. Але Бог також може запобігти деяким демонічним діям, оскільки це зашкодить Його задуму, а ангели завжди виконують Його волю. Тому вони здатні запобігти деяким діям демонів проти людей.
Святий Тома Аквінський казав, що ангел-хранитель призначається кожній людині від її зачаття, щоб відвернути небезпеку з боку демонів, які хочуть смерті людей.
— У чому особливість заступницької сили ангелів порівняно зі святими?
— Вони мають однакову силу. Вони належать до Сопричастя святих і моляться за нас. Ось чому ми закликаємо їх під час Літанії до святих одразу після Діви Марії.
Але ангели мають подвійне посередництво: з одного боку, вони несуть і передають нам ласку Божу, а з іншого — змушують нас іти до Бога з молитвою і проханням про заступництво. Ось чому у Святому Письмі сказано, що вони приносять ладан Богові: ладан — це символ молитви, яка йде до Бога. Ангели піднімаються до Сина Людського, тобто змушують наші молитви підніматися до Бога, а потім спускаються вниз, щоб принести нам Божі благословення, передаючи нам добрі думки та ласки.
— Як Церква може відродити ангелологію, користуючись нинішнім зростанням інтересу людей до цих небесних створінь?
— Ми повинні продовжувати євангелізувати людей через віру в ангелів, як це завжди робила Церква в минулому. Самі думки про ангельський світ, який є суто духовним світом, був би хорошим способом боротьби з матеріалізмом, щоб змусити людей зрозуміти, що існують не лише матеріальні реалії. Проповідування віри в ангелів запрошує нас мати більше і прекрасніше уявлення про Бога. Роздуми про красу ангельського світу дають можливість уявити красу і велич Бога.
У наш час, шукаючи відповіді на питання, що таке людина, на думку спадають дві речі. Перша — це мавпа. Ми вчимо дітей, що люди — це щось на зразок вдосконалених мавп. Це правда, що ми маємо коріння у тваринному світі, але пригадування того факту, що ми також маємо коріння в духовному світі, і що наші найближчі родичі можуть бути не шимпанзе, а ангелами, змінює наше сприйняття людства. Ми покликані до таких роздумів, коли Господь каже, що ми будемо «як ангели на небі». Він не каже, що ми будемо як шимпанзе на бананових деревах.
Друга модель — робот. Коли ми намагаємося думати про людину, ми схильні порівнювати її з тим, що може або не може зробити робот. Думка про те, що модель, через яку ми повинні розглядати себе, це ангел, а не робот, допомагає поставити людину на належне їй місце. Їй дають відчуття власної величі, і це дає зрозуміти, що людина — не такий собі робот-невдаха, оскільки деякі його функції не завжди працюють добре, чи якась супермавпа, а втілений двоюрідний брат ангела. Через свою душу людина тісно контактує з духовним світом ангелів. Це хороший спосіб наблизитися до Бога. Отже, ангели можуть бути хорошими посередниками, щоб привести нас до Нього.
— Чи є якась конкретна молитва до святих ангелів, якою ви користуєтеся і яку би порадили нашим читачам?
— Згадаю, звичайно, молитву до ангела-хранителя. Також дуже гарні молитви є у Літургії на свята Архангелів та Ангелів-Хранителів. Тоді ми можемо молитися до них дуже просто і безпосередньо, як ми молимось до святих.
Пам’ятаючи, як архангел Рафаїл вів молодого Товію під час його подорожі до Екбатани, ми також можемо закликати його, просячи його бути нашим супутником як у фізичній подорожі, так і в нашій духовній подорожі до Бога.