Художників століттями цікавила тема смерті, а приводом для роздумів були ситуації з їхнього життя, суспільні події, загроза війни, страх…
І хоча стиль їхніх творів різний, їх об’єднує рівність усіх людей перед лицем останніх у житті подій.
Смерть на картинах
На полотнах великих художників смерть, судний день чи похорон іноді зображені прямо, а іноді — дещо завуальовано. Але всіх їх об’єднує один мотив: memento mori.
1.«Смерть скнари», Ієронім Босх
Картина приблизно 1500 року показує чоловіка при смерті. У його узголів’ї сидить ангел-хранитель, який намагається спрямувати його увагу на хрест. Однак погляд чоловіка скерований на смерть, яка стоїть у дверях. Його руки простягнуті до мішка з грошима, який йому подає потворна постать.
Ієронім Босх, «Смерть скнари» (1490-1500 рр.), олія на дошці, Національна галерея мистецтв, Вашингтон.
2.«Тріумф смерті», Пітер Брейгель Старший
Художником написав цей твір у 1562 р., за сім років до смерті. На першому плані — смерть веде своє кістляве військо. Вона руйнує життя, що трапляється на її шляху. Шляхта, селяни, кардинали — усі для неї рівні. Ймовірно, художник посилається на політичну ситуацію в Нідерландах, яка передувала 80-річній війні (1568-1648).
Пітер Брейгель Старший, «Тріумф смерті» (бл. 1562 р.), олія на дошці, Музей Прадо, Мадрид.
3.«Святий Ієронім», Караваджо
Твір 1608 р. у стилі бароко не є типовою розповіддю про смерть, хоча на неї вказує один з елементів — людський череп. Картина, написана на Мальті, була натхненна біблійними текстами, але на портреті, імовірно, зображений Маласпіна — командувач папським флотом і замовник картини.
Караваджо, «Святий Ієронім» (1606 р.), олія на полотні, конкатедра св. Йоана у Валлетті.
4.«Смерть і життя», Ґустав Клімт
Цю картину художник писав протягом восьми років і закінчив у 1916 р. Твір витриманий у барвистому стилі, відмінному від того, як зазвичай зображається смерть. Самотній виснажений скелет на картині Клімта ніби протиставлений різнокольоровим людським фігурам, що сплелися в обіймах.
Густав Клімт, «Смерть і життя» (1910-1915 рр.), полотно, олія, Музей Леопольда, Відень.
5.«Покладення Христа у гріб», Караваджо
Картина, призначена для каплиці філіппінського храму в Римі. Темне тло позбавлене деталей, щоб не відволікати увагу від головної сцени. Свідками подій є св. апостол Йоан і св. Никодим, Божа Мати, Марія Клеопова та Марія Магдалина. Покладення у гріб відтворювали й інші художники, зокрема Рубенс.
Караваджо, «Покладення Христа у гріб» (бл. 1602-1603 рр.), полотно, олія, Ватиканська пінакотека.
6.«Смерть Паганіні», Едвард Окунь
Твір польського символіста, який живе в Італії, натякає на легенду про скрипаля-віртуоза, який продав свою душу дияволу в обмін на талант. Інша етимологія — це історія про композитора Тартіні, який написав сонату після того, як йому наснився диявол, що грав на скрипці.
Едвард Окунь, «Смерть Паганіні» (1898 р.), полотно, олія, Національний музей у Любліні.
7.«Смерть Марії», Караваджо
Картина створена на замовлення босих кармелітів, але не сподобалася замовникам і її придбав світський покупець. Твір натякає на апокрифічний сюжет — «Золоту легенду», згідно з якою в день смерті Марії апостоли, розсіяні по світу, дивним чином опинилися біля Її ложа в Єрусалимі.
Караваджо, «Смерть Марії» (1605-1606 рр.), полотно, олія, Лувр.
8.«Воскресіння Лазаря», Рембрандт
Картина нідерландського художника, написана 1630 р. на підставі євангельських розповідей. У центрі розташовані Ісус і Лазар, що встає із гробу. Свідки події — Марія та ще кілька людей.
Рембрандт, «Воскресіння Лазаря» (бл. 1630-1632 рр.), олія на дубовій дошці, Музей мистецтв округу Лос-Анджелес.
9.«П’єта» (за Делакруа), Вінсент Ван Ґоґ
Картина створена 1889 р., коли художник перебував у психіатричній лікарні на території старого монастиря і спілкувався з монахинями, які надавали йому духовну підтримку. «Побожні думки часто втішають мене у моїх стражданнях», — писав він у листах.
Вінсент Ван Ґоґ, «П’єта (за Делакруа)» (1889 р.), полотно, олія, Музей Ван Ґоґ а.
10.«Страшнний суд», Мікеланджело
На створення фрески в Сикстинській капелі знадобилося сім років. На ній зображені ангели, які тримають хрест, терновий вінець, стовп, біля якого бичували Ісуса, і спис. У центрі — Господь Ісус і Богородиця. Постаті одягнені в шати, що символізують віру, надію та любов.
Мікеланджело, «Страшний суд» (1536-1541 рр.), фреска в Сикстинській капелі, Ватикан.
фінансово.
Щиро дякуємо!
