Погляд

Різдво Христове в Україні: між Московією та Європою

29 Листопада 2022, 14:30 24914

Наближається Різдво Христове. І в дуже багатьох українців цьогоріч як ніколи гостро постало гамлетівське питання: коли його святкувати?

Держава забезпечила нам два вихідних для цього свята — 25 грудня й 7 січня, тому треба вибирати. Бо ж Ісус Христос не народився двічі, а таки 25 грудня!

 

о. Ігор Пелехатий. Фото: Дзеркало медіа

 

Юліанський, григоріанський, новоюліанський

Зараз світ живе за григоріанським календарем, який став офіційно визнаним стандартом у більшості країн світу. Стосується це й України. Однак переважно наші люди святкують релігійні свята за «старим» календарем — юліанським.

У підсумку маємо «цікаву» ситуацію. Коли, відповідно до юліанського календаря, православні й греко-католики мали б дотримуватися посту, то за григоріанським календарем настає Новий рік. Його гойно відзначають, панує всезагальна веселість. Про різдвяний піст зовсім забувається. Потім ці люди різко згадують, що вони християни. Починають готуватися до Різдва, щоби потім відсвяткувати його 7 січня.

 

 

Чи можна змінити таку абсолютно ненормальну ситуацію?

Можна — почавши святкувати Різдво 25 грудня, а також провадити літургійний церковний рік за григоріанським чи новоюліанським календарем. Тим паче, що питання календаря не стосується церковної догматики. Більше того: юліанський календар, за який досі фанатично тримаються в нас православні, греко-католики й почасти протестанти, радше є календарем «язичницьким», а не християнським. Варто нагадати, що його запровадив 1 січня 45 року до Різдва Христового римський імператор-язичник Юлій Цезар, який до того ж проголосив себе божеством. Звідси й назва — юліанський.

Григоріанський же календар запровадив християнин — папа римський Григорій XIII, у 1582 році. І цей календар набагато точніший, аніж юліанський. Правда, втілення календарної реформи не було справою простою. Деякі країни Європи — зокрема, протестантські, — не відразу перейшли на григоріанський календар. Не приймали новий календар понад три століття і патріархи Православних Церков. Однак сталося це з мотивів радше політичних, бо патріархи в той час залежали від влади турецьких султанів, які були зацікавлені в розколі християнського світу, зокрема, через дотримання різних календарів.

 

 

Як православні зробили «календарний вибір»

Однак сто років тому більшість Православних Церков відмовилися від юліянського календаря. У травні 1923 року Вселенський патріарх Мелетій IV скликав Собор, на якому було вирішено відзначати «нерухомі» християнські свята за новоюліанським календарем (його розробив сербський астроном Мілутін Міланкович). Цей календар відзначається високою точністю і фактично збігатиметься з григоріанським до 2800 року.

Показово, що першими ще в 1923 році на новоюліанський календар перейшли православні Естонії та Фінляндії — країн, які, вирвавшись із тенет російської імперії, прагнули прилучитися до країн європейського Заходу. Нині ж Фінляндська автономна православна церква взагалі використовує григоріанський календар.

1924 року на новоюліанський календар перейшли Константинопольський (Вселенський) патріархат, Кіпрська, Елладська (Грецька), Румунська Православні Церкви, а також Православна Церква в Польщі (правда, остання дозволяла також святкування й за юліанським календарем). 1928 року це зробили Александрійський та Антіохійський патріархати.

З часом новоюліанський календар прийняли Албанська, Болгарська Православні Церкви та Православна Церква Чеських земель і Словаччини. Загалом новоюліанський календар утвердився серед православних тих країн, які або належать до європейського Заходу, або наближені до нього.

 

Натомість від старого юліанського календаря досі не відмовилася Російська Православна Церква (РПЦ) та Церкви і території, що перебувають у сфері її впливу. Це Єрусалимський патріархат, Грузинська й Сербська Православні Церкви. До цієї ж когорти належить і недавно постала Православна Церква України (ПЦУ), а також — що дуже дивно — Українська Греко-Католицька Церква. Щоправда, предстоятель ПЦУ Митрополит Київський і всієї України Епіфаній ще майже рік тому дав зрозуміти, що українські православні можуть святкувати Різдво й за «новим стилем». А глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук в інтерв’ю радіо «Марія» на початку 2020 року, на жаль, заявив, що не бачить «якоїсь такої близької перспективи (для змін календаря)»… Не видно, на жаль, такої перспективи і після рішень (чи, точніше, не‑рішень) останнього Синоду єпископів УГКЦ в листопаді 2022 року, які вирішили і далі «дискутувати» на цю вкрай актуальну тему.

 

Радянський календар-“безперервник”. Неділь, свят немає взагалі, щоб забезпечити безперервність виробництва

 

Календар — це не питання церковних догматів. За яким календарем відзначати релігійні свята — це радше питання традицій та культурного, а почасти й політичного вибору. Тому важливо зрозуміти: якщо ми орієнтуємося на григоріанський та на близький до нього новоюліанський календар, як це зробила більшість Православних Церков, значить — ми культурно зорієнтовані на Захід та євроінтеграцію.

Якщо ж фанатично не відступатимемо від помилкового і застарілого, а до того ще й «язичницького» юліанського календаря, то й далі орієнтуватимемося на Москву та перебуватимемо в руйнівній сфері впливу «руского міра», який нині смертельно загрожує існуванню української держави і народу.

о. Ігор Пелехатий

 

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: