Справжня втіха підтверджує, що ми виконуємо волю Бога, — Папа

Як розпізнати справжню духовну втіху? Папа Франциск шукав разом з паломниками відповіді на це запитання, «важливе для доброго розпізнавання, щоби не піддатися обманові під час пошуків нашого справжнього добра».

Наголосивши минулої середи на важливості цього духовного досвіду в процесі розпізнавання та звернувши увагу на існування фальшивої втіхи, під час загальної аудієнції в середу, 30 листопада 2022 р. Святіший Отець звернувся до розпізнання справжньої духовної втіхи. Як відправну точку він запропонував критерії з «Духовних вправ» св. Ігнатія Лойоли, повідомляє Vatican News. У наведеному уривку святий стверджує, що «коли в думках все є добрим — причина, засіб і мета, і якщо все спрямоване на добро, то це ознака доброго ангела».

Добра спонука

Якщо йдеться про першопричину, то Святіший Отець навів приклад: коли маємо намір помолитися і це «супроводжується почуттям любові до Господа і до ближнього», спонукає чинити вчинки милосердя, — тоді причина є доброю. Але може трапитися й таке, що цей намір «випливає з бажання уникнути праці чи виконання дорученого обов’язку»: щоразу, коли маю прибрати в хаті, відчуваю величезне бажання йти молитися…

«Але ж молитва не є втечею від своїх завдань; навпаки, вона є допомогою в тому, щоби здійснити добро, яке ми покликані сповнити тут і тепер», — наголосив Папа.

Добрий засіб і мета

Наступним елементом є засіб, тобто те, що «слідує за задумом». Залишаючись при попередньому прикладі, Наступник св. Петра зауважив: можемо почати молитися «як фарисей із притчі», стараючись «уподобатися собі самим і зневажаючи інших». Це є «ознакою того, що злий дух використав цю спонуку як пароль, щоби ввійти в моє серце та переказати свої відчуття».

Врешті, мета. Йдеться про те, куди ця думка веде. Може статися так, що я самовіддано зобов’язуюся до якоїсь доброї та потрібної справи, — але це спонукає занедбати молитву. Й можемо почати думати, що «все залежить від мене, дійшовши до втрати довіри до Бога». Це є «очевидною ознакою» діяння злого духа.

«Паролі» нашого серця

Папа нагадав, що спосіб дій ворога нашої душі — підступний і прихований: він починає з того що лежить нам на серці, а потім приваблює до себе. «З цього випливає важливість терпеливого та незамінного аналізу джерела й правди про свої думки; це запрошення черпати з досвіду, з того, що нам трапляється, щоб не повторювати постійно ті самі помилки», — сказав Франциск. Він підкреслив: що більше ми пізнаємо себе самих — то частіше помічатимемо, «звідки входить лихий дух, його “паролі” та вхідні двері до нашого серця», адже йдеться про «найчутливіші для нас точки».

Що є доброго тут і тепер

За словами Святішого Отця, різних прикладів можна навести чимало, якщо замислитися над нашими днями. Й це вказує на важливість «щоденного іспиту сумління», який є «цінним зусиллям». Помічати те, що діється в моєму серці, дуже важливо, щоб розпізнавати «як Божа благодать діє у нас, допомагаючи зростати в свободі та усвідомленні».

«Справжня духовна втіха є своєрідним підтвердженням того факту, що ми сповняємо те, чого Бог від нас хоче, що ходимо Його дорогами, тобто, дорогами життя, радості та миру», – підсумував Папа. Під час розпізнавання йдеться не тільки про добро загалом чи про найімовірніше добро, але й про те, «що є добрим для мене тут і тепер». І в цьому потрібно зростати, обмежуючи інші пропозиції, «привабливі, але нереальні», щоб не піддатися обманові у пошуках справжнього добра.