Святий Одон (†943), абат бенедиктинського абатства в Клюні, відомого тим, що там започатковано в Церкві велику реформу літургії, називав Пресвяту Діву «Матір’ю Милосердя».
Нове ім’я Марії пов’язане з об’явленням Божої Матері наверненому злочинцеві.
Йоан Салернський у своєму творі «Життя Одона Клюнійського» (942 р.) написав, що абат зазвичай називав Пресвяту Діву «Mater Misericordiae» («Мати Милосердя»). Також ми дізнаємося від нього про походження цього, тоді нового, а зараз популярного заклику.
Навернений злочинець
За словами літописця, благочестивий абат почув від свого співбрата про об’явлення Пресвятої Матері. Співбрат, колишній злочинець, який навернувся завдяки абату і вступив до монастиря та присвятив своє життя Богові в бенедиктинському ордені, коли був уже смертельно хворий, мав на смертному ложі об’явлення. До нього прийшла прекрасна жінка, яка запитала його, чи він знає, хто Вона і чи впізнає Її. Монах відповів негативно. Тоді прекрасна Пані сказала: «Ego sum Mater Misericordiae» — «Я Мати Милосердя».
Одон Клюнійський, мініатюра ХІІІ ст. Джерело: Вікіпедія
Спасіння з милосердя, а не за заслуги
Бідний злочинець-монах багато років жив, усвідомлюючи скоєне зло. Його суворі пости й покути, нічні чування та довгі молитви здавалися йому нічим. Вони були, як крапля води у відрі, повному бруду. Безумовно, він мав рацію: наші вчинки, хоча ми й називаємо їх заслугами, не мають нічого спільного з даром спасіння: він завжди є благодаттю, даною з любові, а не за «чудове життя». Однак наш монах особливо відчував це, бо знав, яким великим грішником був колись. Марія, об’явившись йому, не казала, щоб він не боявся суду — бо він монах, бо він покутник, бо шкодує за скоєне зло. Марія сказала йому коротко, що Вона — Мати Милосердя, тому той, хто до Неї прибігає, буде врятований: не завдяки своїм заслугам, а завдяки милосердю Того, Хто помер не лише за своїх близьких, а й за ворогів. Зазначимо, що титул «Матір Милосердя» насамперед вказує на Ісуса Спасителя, який є Милосердям, а Марія є Його Матір’ю. Хоча, звісно, є й інше значення цього титулу: Пресвята Мати до останньої секунди існування світу приноситиме йому милосердя. Це відображено у прекрасному середньовічному антифоні «Salve Regina», в якому ми просимо Марію виявити нам милосердя:
Слався, Царице, Мати милосердя! Життя, насолодо і надіє наша, слався!
До Тебе взиваємо, вигнанці, потомки Єви.
За Тобою зітхаємо, тужимо і плачемо у цій сліз долині.
Така інтерпретація титулу «Мати Милосердя» є правильною, оскільки колишньому злочинцеві об’явилася Марія, а не Ісус! Саме Вона є посередницею благодаті прощення, про яку ми просимо Бога.
Захоплення новим титулом
Святий Одон був захоплений цим титулом. Відомо, що в ніч Господнього Різдва він молився до Марії словами: «О Пані, Мати Милосердя, яка цієї ночі принесла світові його Спасителя, будь мені могутньою помічницею. Я шукаю порятунку в Твоєму народженні [Божого Сина], славному, унікальному і святому, а Ти в своїй доброті прихили вухо до мох молитов. Я дуже боюся, що моє життя може викликати невдоволення Твого Сина; але оскільки Він явився світові через Тебе, я благаю Тебе про заступництво, через яке Він одразу викаже мені милосердя».
І в Церкві розпочалась ера, в якій Марія пов’язана з найважливішою рисою Бога — Його Милосердям.
Переклад CREDO за: Вінцентій Лашевський, Niedziela