Перед лицем безкінечних потреб. «Чи варто» займатися благодійністю?

Другий день подорожі Папи Франциска в Конго завершився зустріччю з представниками благодійних організацій та закладів.

Зустріч відбулася 1 лютого ц.р. в Апостольській нунціатурі в Кіншасі. Це були представників закладів для людей з інвалідністю, глухонімих і сліпих, уражених проказою та інших.

Папа звернув увагу на те, як присутні не просто перераховували соціальні проблеми чи навели статистичні дані про бідність, але «з любов’ю говорили про бідних». «Дякую вам за цей погляд, який уміє розпізнавати Ісуса в Його найменших братах», — сказав він. Коли віруючий починає тримати дистанцію від «Христових улюбленців», це є сигналом, що щось не так.

Два питання

Бідність і відкинення «спотворюють гідність» людини, немов попіл, що гасить полум’я, зазначив Франциск. «Так, кожна людина, як створена на Божий образ, сяє світлим полум’ям; але тільки любов усуває попіл, який його покриває!»

Щодо благодійної діяльності постають два питання, і про них Папа поділився своїми думками.

Першим є: чи варто? Чи варто докладати зусилля «перед лицем океану потреб, які постійно і драматично зростають»? Чи це не даремні зусилля? Відповіддю є те, що «розіп’ятий Господь прагне мати нас поруч, щоби підтримувати світ серед трагедій».

«Потрібно, щоб насамперед це бачила молодь: обличчя, які перемагають байдужість, дивлячись у вічі людям; руки, що не беруться за зброю чи маніпулюють грошима, а простягаються до тих, хто лежить на землі, та підводять їх до їхньої гідності, гідності Божих дітей», — сказав Папа.

Віруючі ніколи не повинні забруднювати свідчення милосердної любові, яка є свідченням Бога, шуканнями привілеїв та влади. І треба пам’ятати, що причиною бідності «є не так відсутність благ, як їхній несправедливий розподіл», а заможна людина, особливо християнин, покликана ділитися з тим, хто позбавлений необхідного. «Це питання не доброти, а справедливості».

З цього випливає друга питання: як це чинити? Якими є критерії милосердної любові?

Критерії милосердної любові

Папа запропонував три прості пункти, першим з яких є зразковість. Це не тільки щось, що робиться, але виражання того, хто ми. «Це стиль життя; це жити Євангелієм. Потрібні, отже вірогідність і прозорість», — сказав Франциск. Ідеться як про фінансове та адміністративне управління, так і про те, що служіння мають бути відповідними та якісними.

Другим критерієм Святіший Отець назвав далекоглядність. Ініціативи повинні не тільки давати відповідь на негайні потреби, але й бути сталими і тривкими. Не тільки допомагати, але й закладати підвалини для того, щоби адресати отримували змогу взяти долю у свої руки. «Не тільки роздавати блага, в яких завжди буде потреба. Краще передавати знання та засоби, що уможливлять автономний і сталий розвиток», — мовив Папа, згадавши також внесок Церкви у розвиток системи охорони здоров’я в Конго .

Врешті, третій елемент — це сполучення. Як підкреслив Наступник св. Петра, важливо творити мережі: «не лише віртуально, але конкретно». Це означає «завжди трудитися разом, перебувати у постійній співпраці», діяти «відповідно до своєї харизми, але разом», готові підставити плече одні одним.

За матеріалами Vatican News