Думками про добру політику яка є служінням, а не домінуванням, Папа Франциск поділився з учасниками формаційної програми для молоді, організованої однією з соціальних ініціатив італійського єпископату.
«Участь — це ліки на рани демократії, а тому заохочую вас зробити свій внесок, брати участь і запрошувати до цього ровесників, завжди з метою служіння та в стилі служіння», — з такими побажаннями Папа Франциск звернувся до молодих учасників суспільно-політичного формаційного курсу, організованого в рамках «Проєкту Полікоро» — пише Vatican News.
Згаданий проект — це ініціатива Конференції Єпископату Італії, яка старається давати відповідь на проблеми безробіття, особливо, серед молоді, здійснюючи різні формаційні проєкти та підтримуючи молодіжне підприємництво в перспективі субсидіарності, солідарності та законності, згідно з принципами соціальної доктрини Церкви. Назва походить від назви італійського міста, де 14 грудня 1995 року відбулася перша тематична конференція.
Війна — це поразка політики
У межах ініціативи виникла програма суспільно-политичного формування, продиктована необхідністю вишколу для служіння в суспільстві й політиці. Приймаючи її учасників у суботу, 18 березня 2023 р., Папа похвалив це починання, яке цього року обрало тему миру. «Це тема, — сказав він, — якої не може забракнути в суспільно-політичному формуванні, і вона, на жаль, стала нагальною через актуальну ситуацію. Війна — це поразка політики». Але в той час, як існує потреба «в кращій політиці», сьогодні політика «не втішається доброю славою, особливо серед молоді». Причин для цього, за словами Святішого Отця, багато: це корупція, неефективність, віддаленість від життя людей — але «саме через це ще більше потрібна добра політика», а різницю роблять люди.
Два біблійні приклади
У цьому контексті Папа Франциск навів біблійний приклад царя Ахава, який підступом заволодів виноградником Навота. Він, за його словами, представляє «гіршу політику, яка шукає не спільне добро, а часткові інтереси». Ахав — не батько, а пан, його правління — це домінування.
«Політика, яка здійснює владу як домінування, а не як служіння, не здатна піклуватися, вона розтоптує вбогих, визискує землю та вирішує конфлікти за допомогою війни», — зазначив Святіший Отець, вказуючи далі на приклад старозавітного Йосифа. Той, потрапивши невільником у Єгипет, через деякий час стає заступником фараона. «Йосиф поводиться не як володар, а як батько: він піклується про країну; коли наближається голод, він організовує запаси зерна для спільного блага», — зауважив Папа, підкреслюючи, що особисто зазнавши несправедливості, він не шукає своїх інтересів, а стає ремісником миру й будує стосунки, здатні оновити суспільство.
Риси доброї політики
Як зазначив Святіший Отець, ці два приклади допомагають нам зрозуміти, «яка духовність може надихати політику». Він виокремив два аспекти, вказуючи на лагідність як «вияв любові, що стає близькою і конкретною», та на плідність, складовими якої є здатність ділитися, далекоглядний погляд, діалог, довіра, слухання. «Це означає дивитися у прийдешнє та вкладати в майбутні покоління, запускати процеси, а не займати простір», — додав він.
Підсумовуючи, Папа поставив присутнім кілька запитань, на які, за його словами, має дати відповідь кожен політик: «Скільки любові я вклав у свою працю? В чому я причинився до поступу народу? Який слід я залишив у житті суспільства?». Він закликав перейматися не «електоральною згодою та особистим успіхом», а «залучати людей, вивільняти підприємливість, сприяти розквіту мрій і допомагати відчувати красу приналежності до спільноти».