Схоже на те, що найбільші гравці світу на сьогодні вже прийняли певні ключові рішення. І це вже незворотне, — каже директор Інституту спадку національної думки професор Ян Жарин, історик.
30 березня 2023 року минув 400‑й день відкритої війни росії проти України.
За оцінкою професора Жарина, війна в Україні це «прояв певного фанатизму, російського імперіалізму». На його думку, «цей конфлікт створює наслідки, які становлять не лише предмет зацікавлення нашої частини Європи чи планети, — це війна, наслідки якої глобальні, бо вона зачепила глобальні інтереси, до певного моменту більш-менш налагоджені». Йдучи на цей конфлікт, росія втратила панування над цією дійсністю, а найбільші гравці світу вже ухвалили ключові рішення, націлені проти російського імперіалізму.
Китай, як оцінює професор Жарин, це на сьогодні головний гравець, який «починає використовувати росію для конфронтації зі Сполученими Штатами». Присутність США в Європі — один із найважливіших чинників безпеки для цілого континенту. «Виявилося, з погляду американської адміністрації, що без присутності США на території Центрально-Східної Європи, тобто таких держав, як Польща, Сполучені Штати не мають гарантії, що весь європейський континент стане стіною за американську політику», — зазначає історик. «Ми даємо ці гарантії, бо самі в цьому зацікавлені і в зв’язку з цим даємо американцям можливість примусити тандем Китай-росія відступитися з цієї глобальної загарбницької політики, яку росія виразно знову почала провадити».
На думку директора Інституту спадку національної думки, «як довго американці й Північноатлантичний Союз будуть присутні в Європі та скеровані на захист східного флангу НАТО, так довго й Польща буде незалежною державою».
Зупинити цю війну та відкинути росіян — це шанс на мир, у якому присутність НАТО буде «постійним стражем, який стримає росію від чергового імперського зриву». Водночас він вказав на потребу однозначної позиції Німеччини: «Цього не станеться, якщо росія розумітиме, що має в Європі Німеччину як союзника, готового стати по іншу сторону». Історик каже, що зараз «німці вже мусять виходити з цієї проросійської політики і набирають швидкості в другій важливій для них частині своєї політики, якої вже хочуть бути бенефіціарами, — відбудова України».
У контексті війни велике значення має поняття патріотизму.
«Патріотизм це завжди те саме: справжня любов до Батьківщини, так як я люблю свою жінку, свою сім’ю, своїх дітей, своїх онуків», — каже професор Жарин. «Це почуття, яке приводить до наслідків, тобто жертовності, готовності слухати, щоби знати, яким є голос коханої людини». Любов до Батьківщини закладає старання задля її блага. «Якщо я люблю свою Батьківщину, то я зацікавлений у пізнанні її культурного спадку, суспільного, як і потреб, що випливають із часів, у які я живу; щоб любити, потрібне усвідомлення таких старань».