В інтерв’ю Vatican News Державний секретар Ватикану П’єтро Паролін розповів про нагальні питання, які зараз перебувають у центрі уваги Святого Престолу.
Спілкуючись із ватиканським журналістом Андреа Торн’єллі, кардинал Паролін говорив про необхідність дотримуватися міжнародного гуманітарного права у Газі, закликав ХАМАС звільнити всіх заручників, засудив антисемітизм і повторив, що Ватикан готовий прийняти мирні переговори між росією та Україною.
— Ваша Еміненціє, діти у Газі вмирають від голоду, а населення виснажене; на школи і лікарні падають бомби. Однак, здається, що немає жодного наміру зупинити бомбардування…
— Те, що відбувається в Газі, неприйнятно. Слід завжди послуговуватися міжнародним гуманітарним правом і застосовувати його до всіх. Ми закликаємо припинити бомбардування і надати необхідну допомогу населенню. На мою думку, міжнародна спільнота має зробити все можливе, щоби покласти край цій трагедії.
Водночас ми рішуче повторюємо вимогу до ХАМАСу негайно звільнити всіх заручників, які досі перебувають у полоні, та повернути тіла загиблих під час варварського нападу на Ізраїль 7 жовтня 2023 року.
— Як ви відреагували на недавній напад у Вашингтоні, внаслідок якого загинули двоє співробітників посольства Ізраїлю?
— Це мене глибоко вразило. Так само, як і 7 жовтня, це невинні жертви, і вони служили мирним та гуманітарним ініціативам. Ми повинні бути пильними і стежити за тим, щоби рак антисемітизму, який ще не подолано остаточно, знову не підняв свою голову.
— Останніми днями, після обмежених результатів зустрічі у Стамбулі [між представниками росії та України], багато говорили про можливість нових переговорів у Ватикані, хоча росіяни вже сказали «ні». Чи можете ви розповісти нам, що відбувається у цій сфері?
— Папа Лев заявив про повну готовність Святого Престолу провести будь-які переговори, забезпечивши нейтральне, захищене місце. Не йшлося про посередництво, оскільки запит про посередництво мають подавати сторони. У цьому випадку була лише публічна пропозиція прийняти на своїй території можливу зустріч. Зараз обговорюються інші потенційні місця проведення переговорів, такі як Женева.
У будь-якому разі, неважливо, де саме відбудуться переговори між росіянами та українцями — переговори, на які ми всі сподіваємося. Що справді важливо, так це те, щоб ці переговори нарешті розпочалися, бо потрібно терміново зупинити війну.
Передусім потрібне перемир’я, щоби покласти край спустошенням, руйнуванню міст, загибелі мирних жителів. Потім терміново потрібно досягти стабільного, справедливого і тривалого миру, прийнятого та узгодженого обома сторонами.
— Слово «мир» було на вустах нового Папи з перших хвилин його обрання…
— Так, Папа Лев XIV рішуче йде слідами своїх попередників. Мене вразило, що у своїй першій молитві «Царице Неба» з центральної лоджії базиліки святого Петра — того місця, звідки Папа Франциск востаннє благословляв вірних, говорячи про мир і роззброєння, — Папа Лев повторив слова святого Павла VI в ООН: «Нехай більше ніколи не буде війни!»
Папа і Святий Престол віддані справі побудови миру і підтримують всі ініціативи щодо діалогу та переговорів.
— Дехто говорить про оновлений «протагонізм» Ватикану на світовій арені…
— Я би радше звернувся до глибоких слів Лева XIV у його проповіді на Месі з кардиналами у Сикстинській каплиці; на Месі, якою він розпочав свій понтифікат: ми повинні відійти на другий план, бо головний герой — це Христос; християни не вивищуються над іншими, але покликані бути «малою закваскою у тісті», свідками любові, єдності та миру.
Замість того, щоби говорити про «протагонізм», я би помістив дипломатичні ініціативи у контекст служіння миру та братерству.
— Звертаючись до журналістів, Папа Лев просив про «інший стиль комунікації». Чи існує також «війна слів»?
— Журналісти — і комунікатори загалом — виконують важливе завдання, особливо під час війни. Папа просив про комунікацію, яка «не приміряє на себе агресивні слова» і «ніколи не відокремлює пошуки правди від любові, з якою ми повинні її шукати».
Слова також можуть стати інструментами війни, або ж навпаки: можуть допомогти нам зрозуміти одне одного, вести діалог, визнаючи одне одного братами й сестрами. Мир починається у кожному з нас, і ми покликані будувати його, починаючи з того, як ми спілкуємося з іншими. Як пояснив Папа Лев, навіть у спілкуванні ми повинні «відкинути парадигму війни».
— Щодо пошуку істини: в останні дні понтифікату Папи Франциска і аж до передконклавних днів лунали коментарі щодо того, як різні голови Дикастеріїв у Курії впоралися з отриманими раніше звинуваченнями у зловживаннях. Чи були ці коментарі проаналізовані?
— Щодо коментарів та чуток про поведінку деяких голів Дикастеріїв Римської курії на тлі повідомлень про зловживання під час їхнього перебування на посаді дієцезіяльних єпископів, то розслідування, проведені проведені компетентними органами (шляхом вивчення об’єктивних і задокументованих доказів), показали, що справи розглядалися ad normam iuris, тобто відповідно до чинних норм, і були передані тодішніми дієцезіяльними єпископами у компетентні Дикастерії для розгляду й оцінки звинувачень.
Перевірки, проведені відповідальними органами, у підсумку не виявили жодних порушень у поведінці дієцезіяльних єпископів.
— Обираючи тронне ім’я, новий Папа підкреслив свою спадкоємність з Папою Левом ХІІІ, автором енцикліки «Rerum Novarum»: наприкінці ХІХ століття відбулася промислова революція; сьогодні ж ми живемо в епоху цифрової революції і викликів штучного інтелекту. Як нам слід реагувати на ці виклики?
— Ми очікуємо на роздуми, що їх наступник Петра захоче висловити з цього приводу. Я вважаю, що правильний шлях — це ні некритичне схвалення, ані демонізація.
Дедалі складніші та потужніші можливості, які нам пропонують технології, мають залишатися інструментами, що завжди служать благу. Ніколи не слід забувати, що не можна делегувати машині рішення щодо життя чи смерті людей.
Ми повинні бути пильними, щоб запобігти — як, на жаль, іноді трапляється — використанню цифрової сфери, а отже, і штучного інтелекту, як інструментів пропаганди для впливу на громадську думку за допомогою фальшивої інформації.
Згадуючи ув’язнених журналістів, Лев XIV говорив про мужність «тих, хто захищає гідність, справедливість і право народів бути поінформованими, бо лише поінформовані народи можуть робити вільний вибір».