Як і у випадку з кожним новим понтифікатом, побіжний огляд перших призначень та аудієнцій дає бодай невелике уявлення про те, які пастирські й адміністративні питання передусім турбують Папу.
Що стосується Лева XIV, який вже майже місяць керує човном Петра, то його головні пріоритети вже починають формуватися.
Загалом здається, що він має намір вирішити незавершені справи понтифікату Франциска: від фінансових проблем до кризи сексуальних зловживань і реформи Римської Курії, пише Crux.
Одна з найпомітніших зустрічей відбулася у вівторок, 27 травня, коли Папа Лев провів приватну зустріч з опальним італійським кардиналом Анджело Беччу, засудженим за фінансові злочини, пов’язані з тіньовою угодою з нерухомістю в Лондоні, у якій Ватикан втратив приблизно 250 млн доларів.
Беччу, перший кардинал, якому будь-коли виносили вирок у цивільному суді Ватикану, послідовно заперечував звинувачення і подав апеляцію.
До початку конклаву, на якому було обрано Папу Лева XIV, Беччу відвідував загальні конгрегації, наполягаючи, що йому не забороняли голосувати на конклаві, доки йому, очевидно, не показали лист від Папи Франциска, у якому зазначалося протилежне. Після цього Беччу відмовився від претензій на участь.
Кардинали, які брали участь у загальних конгрегаціях, подякували Беччу за гідний відхід і висловили сподівання, що компетентні судові органи «остаточно встановлять факти».
Повідомляється, що деякі кардинали були незадоволені ставленням до Беччу, і вважали, що з ним вчинили несправедливо.
Зустріч Папи Лева з кардиналом Беччу не означає, що його обов’язково буде поновлено на посаді, реабілітовано чи будь-яким чином схвалено; радше, Папа намагається вирішити одну з найбільш нагальних і кричущих ситуацій, яка виникла перед конклавом і залишила неприємний осад принаймні у деяких кардиналів.
З огляду на рішення Папи Лева призначити гвінейського кардинала Робера Сара, колишнього префекта Конгрегації Божого культу і дисципліни Таїнств, на офіційну, хоч і номінальну посаду папського легата на 400-річчя об’явлень св. Анни, свідчить, що Папа Лев певною мірою намагається налагодити стосунки і вирішити болючі ситуації не лише в Церкві, а й у всій Колегії кардиналів.
Кардинал Сара був відомий своєю незгодою з Папою Франциском з низки питань. Зокрема, він потрапив під шквал критики за публікацію книжки, написаної спільно з Папою-емеритом Бенедиктом XVI, яка засуджувала скасування целібату священників, у той час як сам Франциск розглядав такі пропозиції. Нещодавно кардинал Вальтер Каспер заявив, що Сара і Бенедикт XVI заблокували реформу целібату, хоча Франциск хотів запровадити зміни у цій сфері.
Кардинал Сара, завзятий прихильник традиційної латинської Меси, на відправи якої Папа Франциск наклав суворі обмеження, залишався на посаді, але з фактично зв’язаними руками, поки не пішов у відставку, досягнувши 75 років у 2021 році.
Для консервативних католиків, що відчували себе зневаженими Папою Франциском, він залишався своєрідним героєм і мучеником. Рішення ж Лева XIV дати кардиналу Сара відносно незначне доручення розцінили як спробу понтифіка простягнути оливкову гілку на тлі ситуації, яка, ймовірно, досі залишається болісною.
Однак, мабуть, найбільш показовою є перша офіційна зустріч Папи Лева після вступу на посаду (за винятком глав держав, які відвідали його інавгураційну Месу).
14 травня Папа провів приватну зустріч з американським кардиналом Шоном Патріком О’Меллі, архієпископом-емеритом Бостона і президентом Папської комісії із захисту неповнолітніх.
Під час загальних конгрегацій перед конклавом найчастіше згадувалися дві гострі проблеми у Церкві: фінансова криза Ватикану і наслідки сексуальних зловживань з боку духовенства.
Таким чином, перша офіційна зустріч саме з кардиналом О’Меллі свідчить про те, наскільки пріоритетною буде криза сексуальних зловживань для понтифікату Лева XIV, особливо враховуючи його великий досвід роботи з перуанським товариством апостольського життя Sodalitium Christiane Vitae, у розслідуванні справи якого нинішній Папа особисто брав участь як єпископ і кардинал. Товариство було ліквідоване Папою Франциском незадовго до смерті — після того, як ватиканське розслідування виявило у ньому сектантські схильності та випадки духовного, психологічного і сексуального насильства з боку лідерів над його членами.
Постраждалі зазначають, що Папа Лев XIV, тоді ще єпископ Роберт Превост, зустрічався з ними особисто, починаючи з 2018 року, і ставився до їхніх звинувачень серйозно — на відміну від багатьох інших. За словами жертв, Превост відіграв ключову роль в організації зустрічі з Папою Франциском, наслідком якої стало розслідування, а також дбав про компенсації постраждалим. Звіт АР наводить слова жертв, що тоді, коли вони наразилися на стіну мовчання та бездіяльності з боку перуанської католицької ієрархії та Святого Престолу, єпископ Превост відкрито став на їхній захист і допомагав їм добитися справедливості не лише словом, а й ділом.
12 травня Папа Лев мав зустріч із кардиналом Бальдассаре Рейною, вікарієм Римської дієцезії, хоча ця зустріч, найімовірніше, стосувалася літургій в папських базиліках у Римі.
14 травня понтифік зустрівся з посадовцями, відповідальними за організацію Ювілею Надії, та головою Opus Dei,монсеньйором Фернандо Окарісом. Зустріч з Окарісом, ймовірно, була зосереджена на поточній реформі статуту Opus Dei, яку наказав провести Папа Франциска, але яка ще не завершилася і не формалізувалася. Це означає, що Папа Лев, ймовірно, хоче довести це питання до вирішення.
Того ж дня він провів неофіційну зустріч з сестрою Сімоною Брамбіллою, префектом Дикастерію Інститутів богопосвяченого життя, яка підписала декрет про заборону Sodalitium Christiane Vitae та веде кілька інших справ.
22 травня Лев XIV зустрівся з архієпископом Джордано Піччінотті, головою Адміністрації спадщини Апостольського Престолу, підкресливши, що фінансова ситуація Ватикану також є пріоритетом.
Папа Лев поступово проводив зустрічі з префектами Дикастеріїв; зокрема 15 травня відбулася зустріч з усім керівництвом Дикастерію цілісного розвитку людини (кардиналом Майклом Черні, префектом; сестрою Алессандрою Смеріллі, секретарем; кардиналом Фаджіо Баджіо, заступником секретаря; і монсеньйором Антоніо Оньємуче Екпо, заступником секретаря).
Примітно, що папа знову зустрівся зі Смеріллі та Баджіо 27 травня, вже без кардинала Черни. Це підкріпило чутки, що Папа Франциск перед смертю збирався призначити префектом Дикастерію Смеріллі, оскільки кардиналу Черни вже 78 років, що на три роки перевищує традиційний вік виходу прелатів на пенсію.
16 травня Лев зустрівся з кардиналом Віктором Фернандесом, префектом Дикастерію віровчення, а потім знову провів з ним зустріч 26 травня. Таким чином, Фернандес — єдиний префект, з яким Папа Лев мав розмову вже двічі.
Імовірно, що принаймні частина розмови під цих зустрічей стосувалася поточної справи колишнього єзуїта Марко Рупніка, звинуваченого у сексуальному, духовному, фізичному та психологічному насильстві над десятками жінок. За останні роки ця справа була однією з найбільш резонансних у Церкві.
У перші дні свого понтифікату Папа Лев вирішив залишити всіх голів Дикастеріїв на посадах, щоб вислухати, помолитися і розібратися у ситуації, перш ніж вносити будь-які зміни. Ймовірно, ці зустрічі з префектами є частиною його зусиль отримати точне уявлення про ситуацію, перш ніж проводити будь-які кадрові зміни.
Незалежно від того, як інтерпретувати його перші зустрічі, не можна заперечувати, що Папа Лев хоче взятися до справи, і, судячи зі щільного графіка останніх двох тижнів, саме це він і робить.
фінансово.
Щиро дякуємо!
