Мотивація Юди

Юда Іскаріот довгий час був одним із найбільш вражаючих персонажів Нового Завіту. Як зрадник Ісуса, він має неперевершену «славу» — і це справедливо.

Святе Письмо чітко називає його зрадником, але його мотивація віддавна є предметом спекуляцій. Як міг хтось свідомо і добровільно так жахливо вчинити з невинним Агнцем Божим, Спасителем світу? Здається, що деякі пояснення спрямовані на пом’якшення провини Юди, зображуючи його не стільки зловісним, скільки слабким, розгубленим або й навіть таким, що має щире прагнення допомогти.

Біблійні мотиви

Розгляньмо спершу основні теорії, що спираються на Святе Письмо.

По-перше, є теорія, що Юда зрадив Ісуса через жадібність до грошей. Усі чотири Євангелія вказують на це як на мотив, який міг, щонайменше, сприяти його зраді. 

Євангеліє від Матея згадує про 30 срібняків як про плату, яку отримав Юда за свою зраду. Воно також містить єдину згадку про те, що він згодом пошкодував про свій вчинок, швиргонув гроші назад первосвященникам і повісився.

Марк і Лука також розповідають, що Юда продав Христа первосвященникам. Але Лука додає до історії новий штрих, вказуючи, що спершу у нього «ввійшов сатана», а вже потім він зустрівся з первосвященниками й книжниками, щоб спланувати арешт Ісуса.

Євангеліє від Йоана — найсуворіше у своєму трактуванні Юди. Це єдине Євангеліє, яке згадує, що Юда був обурений розтратою, коли жінка вилила пахощі на ноги Ісуса, бо вважав, що пахощі краще продати, а гроші роздати бідним. Йоан також вказує на мотив цієї незгоди: «Сказав же так не тому, що піклувався про бідних, але тому, що був злодій: із скарбнички, яку тримав при собі, крав те, що туди вкидувано» (Йн 12, 6). Йоан, як і Лука, також згадує про роль сатани у зраді Юдою Ісуса.

Отже, жадібність до грошей і диявольський вплив — це найяскравіші причини гріха Юди, наведені у біблійних розповідях. Він знав ціну грошам, і він був людиною, яку можна було купити. Його орієнтація на жадібність зробила його відносно легкою мішенню для сатани. Можливо, винагорода первосвящеників була для нього «пропозицією, від якої не можна відмовитися».

Інші фактори

Євангелія також натякають на інші фактори, що сприяли зраді. 

Наприклад, у Євангелії від Матея Юда завжди звертається до Ісуса «Раббі» («Учителю»), але ніколи «Господи». Деякі вчені вважають це ознакою того, що Юда не зрозумів особистості Ісуса та Його ролі у спасінні.

Ім’я «Юда Іскаріот» зустрічається більше, ніж в одному Євангелії. «Іскаріот» може походити від єврейського «Керіот», тобто «людина з Керіота», міста в південній частині Юдеї. З огляду на це, існує слабке припущення, що Юда був єдиним негалілеянином з дванадцятьох апостолів і, можливо, почувався серед них чужинцем. Така ізоляція, можливо, могла посилити спокусу вчинити зраду.

Слово «Іскаріот» також дуже нагадує грецьке слово, яке означає «носій кинджала». Це свідчить про те, що Юда міг бути членом «кинджалоносців» — найрадикальнішої групи зилотів.

Зилоти вірили, що Месія прийде як військовий лідер, який звільнить євреїв від римських поневолювачів. Кинджалоносці були готові до звільнення єврейського народу за допомогою того, що ми сьогодні називаємо терористичними актами. Ця теорія стверджує, що Юда був розчарований Ісусом і вірив, що арешт Ісуса може змусити Його розпочати революцію.

Наука для кожного

Яка теорія правильна? Безсумнівно, ці фактори, — а, можливо, й інші, — зіграли свою роль. Папа Бенедикт XVI під час загальної аудієнції 18 жовтня 2006 року, говорячи про Юду, згадав кілька ключових теорій. Але, зрештою, сказав він, мотиви Юди залишаються загадкою.

Реальність, як зазначив Папа, полягає в тому, що Юда «піддався спокусі лукавого». Далі він виклав науку для всіх віруючих, зауваживши, що, хоча Юда й був близьким до Ісуса, це не зробило його невразливим до гріха.

«Помилкою буде думати, що великого привілею жити в товаристві з Ісусом достатньо, щоб зробити людину святою, — зазначив Бенедикт XVI. — Ісус не силує нашу волю, коли запрошує нас йти за Ним шляхом блаженств. Єдиний спосіб уникнути пасток, які нас оточують, це повністю віддатися Ісусові, увійти у повне спілкування з Ним, щоб ми думали і діяли так, як Він, у цілковитому послуху Отцеві».

Переклад CREDO за: Джералд Корсон, Simply Catholic