Останній шанс для Юди

Роздуми над Словом Божим на Велику Середу
Мт 26, 14-25

Інколи нам здається, що Юда Іскаріот діяв за якимось сліпим сценарієм, так, наче це не від нього залежало: він лише виконував волю Бога, який раніше передбачив зраду для свого власного Сина. Однак Боже Провидіння не обмежує людської свободи! Якщо ми і натрапляємо на вираз «щоб збулося Писання» або подібний до нього, то це означає лише одну важливу істину, яку насмілився виразити св. Августин: Навіть там, де є зла воля людська, є добра Воля Божа. Іншими словами — навіть із найбільшого зла Господь прагне вивести найбільше добро. Таким чином із найбільшого зла, яким було розп’яття Сина Божого, Він вивів найбільше добро — наше спасіння (Компендіум Катехизму Католицької Церкви).

“ Навіть із найбільшого зла Господь прагне вивести найбільше добро

Звернімо увагу на невеличку деталь: Ісус у драматичних словах говорить про свою зраду. Чому? Чи Господь хотів на завершення свого служіння похизуватися знанням людських сердець, чи хотів дати зрозуміти Юді, який же він кретин? Що було мотивацією Ісусових слів? На мою думку, їх підставою була любов до Юди і небажання, щоби хтось загинув, щоб загинув грішник. Я певен, що слова Ісуса мали на меті схилити Юду до покаяння, а не до неминучої загибелі. Не задля зради Господь покликав його, а для життя з Ним.

Юда, не зважаючи на слова Господа, вчинив свій вибір і не прийняв правди про себе. Тому закінчив смертю, бо відкинув життя. Господь сьогодні також промовляє до тебе: обери правду!