«Карітас-Спес» Харківсько-Запорізької дієцезії реалізував ініціативу інтеграції та підтримки психологічного розвитку дітей, які страждають від війни в Україні.
За відсутності навчального процесу в школах, понад 100 дітей отримують духовну й моральну підтримку та можливість якісного міжособистісного спілкування.
«У цих просторах, які ми звемо світлицями, після довгої перерви діти нарешті можуть спілкуватися разом», — так про проєкт благодійного фонду «Карітас-Спес» у Харкові в інтерв’ю для Радіо Ватикану розповів його директор о. Войцех Стасевич. У листопаді 2022 року працівники «Карітас-Спес» Харківсько-Запорізької дієцезії започаткували ініціативу інтеграції та підтримки психологічного розвитку дітей, які під час повномасштабного вторгнення залишилися в самому Харкові чи його околицях.
Можливість живого спілкування у реаліях війни
«Коронавірус та війна, яку ми переживаємо сьогодні, на декілька років позбавили дітей можливості навчатися в школі та відвідувати садочки. Тому ми подумали про те, як ми можемо активізувати дітей, організовуючи спеціальні простори для них», — ділиться задумом о. Войцех. Наразі, заняття систематично відвідують понад 100 дітей, які розподілені на вісім груп. Щоб не виникало проблем із тим, як дістатися, такі простори для надання дітям психологічної, моральної та духовної підтримки створили у різних локаціях Харкова та області.
Допомогу для реалізації проєкту священник називає нічим іншим, як чудом. Жертводавцями стали польський благодійний фонд «Допомога Церкві на Сході», директором якого є о. Лешек Крижа, та Папська місіонерська спілка у Варшаві, національним секретарем якої є о. Лука Бовіо. Одразу після збору необхідних коштів розпочався ремонт приміщень, де проводять зустрічі з дітьми та їхніми батьками. А декілька днів тому благодійники здійснили візит до Харкова, щоб поглянути на плоди праці волонтерів, переконуючись у необхідності провадження подібних ініціатив.
«Ця допомога є дуже важливою, оскільки діти — це найбільша жертва цієї війни. Саме на дітях найбільш помітний негативний вплив війни: вони втрачають сон, кричать, дуже часто налякані та закриті. В цих просторах, які ми звемо світлицями, після довгої перерви діти нарешті можуть спілкуватися разом і завдяки різноманітним заняттям можуть вчитися і допомагати одне одному», — розповідає священник.
Діти змінюються
Директор дієцезіального відділення «Карітас-Спес» наголошує на важливості створення простору для спілкування дітей, що раніше перебували в ізоляції, підкреслюючи зміни в їхній поведінці: «Ми помічаємо, як наші вихованці перемінюються. На початку вони були настільки закритими до нас та одні до одних. Вони зовсім нічого не хотіли — ані малювати, ані співати, чи відповідати на запитання. Проте, минуло декілька місяців, і діти вже чекають на зустрічі. Вони мають заняття з десятої години, а вже з восьмої чекають на вулиці, щоби їх забрали».
Даючи відповідь на запитання щодо актуальності та потрібності таких ініціатив, о. Войцех Стасевич навів у приклад історію однієї дівчинки, на зміни якої вплинули виховання, формація та якісне спілкування. «Пригадую, — ділиться душпастир, — як одна з дівчат на ім’я Даша, якій тринадцять років, завітала до нас вперше. Вона була дуже закрита, прийшла в капюшоні, навіть не хотіла знімати куртку, і з нею неможливо було вести жодного діалогу. Але згодом ці зустрічі змінили Дашу, як і інших дітей. Сьогодні, через шість місяців праці, вона охоче спілкується, сама піклується про інших, та ще й розвиває свій талант — дівчинка прекрасно співає і як справжня солістка, щонеділі готує для нас якусь нову пісню».
фінансово.
Щиро дякуємо!
