Як повідомляє українська францисканська Провінція св. Архангела Михаїла, цими днями, 15-20 травня 2023 р., у Гаях-Шевченківських біля Тернополя відбувається її капітул.
На капітулах (термін, що означає «зібрання голів») відбувається обговорення справ виконаних, планування справ майбутнього, а також вибори. Так, стало відомо, що 16 травня на виборчій сесії капітулу Братів Менших обрано нових міністра та вікарія Провінції. Новим міністром став бр. Бенедикт Марія Свідерський OFM, а вікарієм Провінції — бр. Радослав Ходаніцький OFM. Під час наступної виборчої сесії, 17 травня, обрано новий дефініторій Провінції. До його складу увійшли бр. Тадей Фостаковський OFM, бр. Валентин Токар OFM, бр. Павло Шевчук OFM та бр. Бернард Петров OFM.
Брат Бенедикт, який був хранителем санктуарію Страстей Господніх у Шаргороді, змінив на посаді бр. Даниїла Ботвіну OFM. На прохання CREDO, новий міністр францисканської провінції прокоментував своє обрання і капітул воєнного часу:
— Кожні три роки ми збираємося на Провінціальний капітул, і кожні шість років змінюється провінціал і його заступник, тобто вікарій. Гасло францисканців — «О Боже, вчини нас знаряддям Твого миру». Ми усвідомлюємо, що в нашій державі війна, і хочемо задуматися над тим, як саме ми можемо впроваджувати мир у серця, спільноти, в парафії — для людей повсюди, де ми працюємо.
Мене вибрали як одного з кількох кандидатів на цю посаду. А правильніше сказати — на служіння міністра провінції, бо «міністр» це не пан, це означає «служитель». Святий Франциск в Уставі написав, що брати повинні собі обирати одного брата на головного служителя — звісно, він писав про Генерального міністра, але це так само стосується провінцій. Орден повинен мати в кожній провінції одного настоятеля, який служить своїм співбратам і допомагає усім разом прямувати до святості.
Капітул — це найвище керівництво провінції. Його завдання — проаналізувати наше життя, нашу діяльність, і обдумати, якими будуть напрямки нашої подальшої діяльності. Вибори нових настоятелів є тільки одним із пунктів роботи капітулу. Вони відбуваються після вислухання різних звітів, аналізування, як ми живемо і що робимо; потім плануємо проєкти на майбутнє. Капітул іще не закінчився, про конкретні проєкти поки сказати не можу. Але безсумнівним є те, що в час війни ми однозначно залишаємося з людьми і хочемо максимально їм допомагати в тих потребах, які люди зараз мають. Це як духовна, так і соціально-гуманітарна підтримка людей в Україні.
В Україні загалом 16 наших монастирів; найбільш східний із них — у Конотопі, Сумської області. Він перебував під окупацією кілька місяців. Зараз там працюють двоє наших братів: Ромуальд Загурський і Флоріан Кравенський. Активно надають гуманітарну, соціальну та психологічну допомогу всім потребуючим. Є дуже багато навернень.
Також ми будемо готуватися до того, щоб мати сили і можливості працювати пізніше з наслідками війни, коли вона закінчиться. Щоб ми були підготовлені приймати воїнів, які повертатимуться з фронту з певними психологічними труднощами.
А на закінчення війни — бо ми віримо, що вона закінчиться, — нам буде також самим дуже важливо набратися сил. Ми не можемо тільки давати: ми теж потребуємо того, щоб набиратися сил — у молитві та інших формах відновлення. Тому перед провінцією також постає завдання будувати спільноту: спільноти по монастирях і спільноту провінції.
фінансово.
Щиро дякуємо!
