Можливо, найважча молитва — це та, яка здається нам лицемірною. Молитва, коли ми боїмося молитися. Так буває, коли ми впадаємо у гріх — будь-який гріх — і він руйнує нас. Ми почуваємося винними. А якщо причиною є «хронічний гріх», тобто такий, який повторюється, почуття сорому стає ще сильнішим. Ми розчаровуємося у собі… відчуваємо огиду… потрапляємо у глухий кут. Як тут можна молитися?
Проблема полягає у передумові, з якою ми підходимо до молитви. Ми припускаємо, що Бог очікує від усіх нас духовної розсудливості перед молитвою. Таким чином, ми вважаємо, що наш обов’язок — зробити себе «прийнятними» для Бога, щоб бути «гідними» молитви Йому. Але це замкнуте коло. І це небезпечно.
Є фундаментальна істина, про яку ми завжди повинні пам’ятати: незалежно від того, як низько ми впали за мить до цього, у цей нинішній момент Бог насправді любить нас і чекає, щоб ми прийняли Його дар. Бог любить нас, тому що Він добрий, а не тому що добрі ми. Дар, якого Ісус прагне від вас у цю мить — незалежно від того, наскільки ви принижені і нещасні — це дар вас самих; таких, якими ви є цієї миті. Саме Ісус, а не ми самі, робить це можливим. Наше єдине завдання — віддати себе Богові у акті любові, що виражає нашу цілковиту впевненість у Його любові до нас.
Бог любить нас щомиті виключно через Його доброту. Немає абсолютно нічого, чим ми могли би привабити Божу любов, здобути право на неї чи зробити себе більш «придатними» для неї. Коли ми падаємо, Ісус хоче, щоб ми довіряли Йому навіть більше, ніж зазвичай, бо саме у цей жалюгідний момент нашого життя ми найбільше Його потребуємо. Ніщо не прославляє Бога більше, ніж наша цілковита залежність від Нього, особливо коли навіть ми самі не можемо дивитися на себе у своєму приниженні. Тільки любов Ісуса може зробити нас гідними Його любові. Він знає справжню глибину нашого гріха і нещастя, і Він любить нас через це знання.
Це сатана використовує наш сором і провину, щоб завадити нам прийти до Ісуса саме тоді, коли Він найбільше нам потрібен. Це він перетворює відсутність молитви мало не на чесноту. Але це — диявольський підхід. Ось чому ми повинні постійно розмірковувати над основоположною істиною: лише те, що від Ісуса, може подобатися Ісусові. І Він дає тобі можливість віддати себе Йому прямо зараз, такими, яким ти є, яким ти Йому потрібен. Він не обурений твоїм злом. Ісус — наш Відкупитель, наш Спаситель, наш Месія. Ісус — це Великий Лікар, що дивиться на наші гріхи як на безліч ран, які потрібно зцілити. Якщо ти не відступиш, якщо наважишся показати Йому ці рани, Він їх вилікує. Ти будеш зцілений.
Переклад CREDO за: о. Пітер Джон Кемерон ОР, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
