Для маленьких дітей головним є саме прагнення надати комусь допомогу, а її мета значення не має. Тільки діти, старші за 4,5 роки, вже спроможні здійснювати складні моральні оцінки і розуміти, що допомогу в поганому вчинку треба оцінювати як неморальну.
Дослідження щодо цього провели науковці факультету психології в університеті Сопота, Польща: Катажина Мислінська-Шарек, доктор Вєслав Барила і професор Богдан Войчішке. Результати оприлюднено в часописі «Developmental Psychology».
Дослідники шукати відповіді на запитання, як діти оцінюють допомогу залежно від мети, до якої вона провадить; чи той, хто допомагає в неморальному учинку, має бути сприйнятий як неморальна особа; а може, допомагати це завжди добро, без огляду на мету, — і чи діти різних вікових груп відрізняються в оцінці цих питань.
Було залучено 727 дітей віком від 2 до 7 років (354 дівчинки, 373 хлопчики). Кожна дитина окремо бачила одну з чотирьох сценок за участі іграшок: лева, жирафа і слона. В кожній версії сценки спочатку з’являвся слон, який будував башточку з конструктора. Потім — лев, який, залежно від умов досліду, хотів зробити або щось хороше — допомогти слонові збудувати більшу башточку, або щось погане — зруйнувати його башту. Допомогти у кожній з цих дій лев просив жирафа, який — залежно від сценки — допомагав йому або відмовлявся допомогти, у будуванні чи руйнуванні башточки.
«Після перегляду сценки дитині ставили контрольні запитання про оцінку поведінки лева. Діти будь-якого віку розпізнавали, що нищення башточки це погано, а будування — добре. Це не було для нас несподіванкою. Найбільше нас цікавила оцінка дій жирафа», — каже п. Катажина, психолог університету в Сопоті й головна акторка дослідження.
Бо дослідження показало, що тільки діти від 4,5 років і до 7 (вікова межа контрольної групи) оцінювали допомогу жирафи в поганому вчинку (зруйнуванні башти) як неморальну, а перешкоду у здійсненні цього кроку — як моральну. Діти віком 2‑4 роки оцінювали допомогу жирафа (як у будуванні башточки, так і в її руйнуванні) завжди як морально добру, а перешкоджання в його діях — як морально зле. Молодшим дітям жираф подобався незалежно від того, чи він хотів допомогти у будуванні, чи розвалити збудоване. Тільки починаючи з 5 років діти більше схвалювали того, хто перешкоджав неморальному вчинкові.
Як підкреслюють науковці, такий результат показує, що тільки діти, старші за 4,5‑річний вік, починають робити більш складні та зрілі моральні оцінки, беручи до уваги в своїх оцінках чиєїсь поведінки як сам факт допомоги, так і мету її надання.
На думку авторки проєкту, результати цього дослідження допомагають краще зрозуміти, як функціонує соціальне пізнання дитини та її моральне розрізнення, а тому можуть допомогти краще формувати стосунки та взаємодію з дитиною.
«Що краще люди, які працюють із дітьми, розуміють, як дитина бачить соціум, — то краще можуть формувати взаємодію з дитиною. Вихователь у дитячому садочку, який бачить трирічну дитину, що допомагає своєму маленькому другові у крадіжці, знатиме, що може з цього випливати. Це не означає, що з цієї дитини виросте злодій. Така поведінка — швидше за все, питання розвитку, яке минеться через самий факт функціонування в суспільстві», — пояснює Мислінська-Шарек.
Як вказують дослідники, точно не відомо, чому тільки діти віком від 4 років можуть робити більш складні моральні оцінки. Перша з гіпотез стосовно цього явища — що це залежить від суспільних норм та віку їх опанування.
Друга гіпотеза говорить про розвиток когнітивних функцій. Згідно з нею, діти від початку бачать невідповідність між допомогою та поганими намірами, однак малі діти ще не спроможні об’єднувати (інтегрувати в цілість) суперечливі повідомлення, роблячи моральний вибір. «Тільки починаючи з 4‑х років життя когнітивні функції вже розвинені такою мірою, що діти поєднують більше різнорідної інформації, здійснюючи моральну оцінку. Тому моральні рішення тоді набирають нюансів», — вказує п. Катажина.
«Інколи навіть дорослому буває складно відмовити у наданні допомоги, наприклад, у неетичній діяльності, а що вже казати про дітей», — підсумовує Мислінська-Шарек.
фінансово.
Щиро дякуємо!
