Іноді жінка хоче вивчити природний метод розпізнавання плідності й користуватися ним, але чоловік, по-перше, не довіряє йому, а по-друге — не готовий утримуватися від сексуального життя.
Про «плюси і мінуси» природного планування сім’ї розповідає тренерка симптотермального методу розпізнавання плідності, випускниця Інституту родини та подружнього життя УКУ, дійсний член Асоціації сексологів та сексотерапевтів України Ірина Табака.
Не лише для планування вагітності
Природні методи розпізнавання плідності важливі не лише для планування вагітностей. Насамперед, коли жінка опановує цей метод, то отримує прекрасну діагностику свого репродуктивного здоров’я. Протягом усього життя, аж до менопаузи, вона веде спостереження. Вона вчиться цього один раз — і на все життя. Жінка, яка веде карту і здійснює спостереження, отримує безліч інформації про своє здоров’я: чи відбувається овуляція, чи в порядку гормональний фон; може побачити ознаки розвитку патогенної флори; сигнали, що потрібно звернути увагу на щитоподібну залозу тощо. Це цілий список життєво важливих показників, які дозволяють уловити перші сигнали, вчасно звернути увагу на проблему — не чекаючи, поки вже буде зовсім кепсько, — й відповідно діяти.
А якщо жінка до того ж має лікаря-гінеколога, який знає метод, то він отримує масу підказок і додаткової інформації, яка дозволяє зрозуміти, де шукати причину і як вести цю жінку.
Чоловік не підтримує — що робити?
Насамперед подбати про себе і навчитися здійснювати спостереження для того, щоб розуміти себе, свій організм. Розуміти, що зі мною відбувається, чи в порядку моє репродуктивне здоров’я. Також, як показує досвід, коли жінка починає вести спостереження, вона стає впевненішою — і поволі може «підтягуватися» й чоловік. Бо часом жінки спочатку хапаються за голову: це так багато, у мене вийде, я не зможу. А коли жінка сама не впевнена в тому, що вона робить, не має відчуття, що дасть собі з цим раду, то й чоловік у такій мегаважливій сфері, як інтимні стосунки, що можуть привести до зачаття дитини, не може покластися на неї і їй довіряти. А коли жінка поволі здобуває впевненість, розуміє себе, свої спостереження, думка чоловіка змінюється — хоч і не завжди.
Отець Ксаверій Кнотц зазначає, що, напевно, у кожного є свій рівень і своя планка. Хтось готовий уже від завтра це прийняти й розпочати так жити, а комусь треба ще дорости, дозріти до усвідомлення, дозріти у подружніх стосунках. Бо інтимне подружнє життя також є індикатором стану стосунків загалом. Якщо стосунки в принципі «тріщать по швах», якщо немає базової довіри, якісного спілкування, вміння бачити й розуміти потреби одне одного, то інтимне життя теж буде аналогічним. Усе це — елементи однієї системи, в якій треба діяти цілісно, комплексно. Тому такий спосіб життя — це, з одного боку, виклик, а з іншого — він дуже об’єднує, дуже зближує і вартий зусиль.
Прекрасний «бонус-старт»
Найкращий час опанувати метод природного розпізнавання плідності — до одруження. В ідеалі — хоча б за пів року, щоб дівчина навчилася вести спостереження, щоб це увійшло у звичку, щоб вона навчилася правильно робити інтерпретацію. Тоді така пара від початку має прекрасний бонус-старт, щоб організувати своє інтимне життя в циклічному ритмі: тут ми утримуємося, чекаємо, а тут — маємо стосунки.
Бо коли на навчання приходять досвідчені пари, у яких за плечима роки подружнього життя, троє чи більше дітей, — їм буває доволі складно змінити себе. Адже якщо пара звикла мати інтимні стосунки будь-коли, як тільки їм захочеться, а тут потрібно утримуватися щонайменше дев’ять днів, то це непросто. Тому найкраще зробити це до одруження. Пройти навчання й розпочати своє подружнє життя з цими знаннями і розумінням, що це — найкращий подарунок, який можна зробити собі до шлюбу.
Якщо цикл нерегулярний
Коли жінка починає спостереження, вона відразу бачить, за рахунок чого ця нерегулярність. Вона насамперед починає розуміти, що відбувається, чи все гаразд і де шукати причину. Бо нерегулярний цикл не зовсім є нормою, це не зовсім про здоров’я. По‑друге, ми приймаємо рішення, коли саме настає неплідний період, на підставі цих спостережень. У карті, незалежно від регулярності циклу, видно, коли відбулася овуляція. Тому жінкам із нерегулярним циклом буде ще більше користі, бо вони зможуть це використати не лише для подружнього життя, а й для свого здоров’я.
Метод може допомогти парі, яка не може завагітніти
Це можливо. Я знаю принаймні 11 дітей, зачатих, коли жінки стали використовувати природний метод після тривалих невдач. Бо коли жінка починає здійснювати спостереження, це також дає їй можливість виявити проблеми зі здоров’ям. Якщо до при цьому співпрацювати з гінекологом, який спеціалізується на проблемах із зачаттям, то це дуже ефективно. Бо жінка веде карту, а лікар по ній бачить, що відбувається. Коли жінка, яка тривалий час не могла завагітніти, починає вести спостереження, — вона може побачити, що у неї, наприклад, проблеми з прогестероном або немає овуляції, — і це взагалі проблема. Тут завагітніти майже нереально, поки не владнаєш проблеми зі здоров’ям.
Ведучи спостереження, також можна дуже чітко розуміти, коли потрібно здавати аналізи. Наприклад, якщо треба перевірити рівень прогестерону — дуже важливо здавати його саме в другій фазі, коли прогестерон діє. Оскільки в кожної жінки свій цикл, то по карті спостережень точно видно, коли настає потрібний момент, і цей термін може відрізнятися від класичних лабораторних рекомендацій, прив’язаних до середньостатистичного циклу. Тому для жінок, які мають проблеми із зачаттям, природний метод розпізнавання плідності — це дуже цінний інструмент. Жінки, що роками не могли завагітніти, можуть отримати довгоочікуваний результат.
Чи може цей метод зіпсувати стосунки у подружжі?
На жаль — так. Особливо, у тих випадках, коли жінка хоче перейти на такий спосіб життя, а чоловік — проти. Навіть якщо він погоджується, то потім, уже в процесі, може бунтувати: «Навіщо мені це потрібно» тощо. Тим більше коли чоловіки не мають підтримки свого чоловічого середовища, це стає дуже непросто. Тому дуже зростає цінність спільноти для тих, кому це важливо з християнського погляду, щоб жити згідно з Божим задумом. Тож варто шукати собі підтримку, яка ще й буде мотивувати.
Але, якщо говорити про сам метод і життя у такий спосіб, то саме утримання є тим каменем спотикання, через який багато хто або не може впоратися, або навіть не хоче починати. Бо сама думка, що потрібно утримуватися від інтимних стосунків, лякає. Вона суперечить розбещеності, тій сексуальній пропаганді, яка сьогодні є на кожному кроці. Коли все дозволено, все можна, коли все це дуже нав’язливо пропагується у фільмах, в інтернеті тощо.
Тобто якщо пара не може домовитися, коли для жінки це принципово, а чоловік категорично проти, то складно практикувати природний метод. І часто на запитання «Що робити?» відповіді немає. Напевно, це краще вирішувати з духівником, бо це насамперед, стосується духовної площини.
Про спонтанність і романтику
Так, спонтанність справді певною мірою втрачається. Тому що коли є плідний період — ми чекаємо. Але це чекання трохи нагадує дошлюбний період, коли пара зустрічається і чекає на той медовий місяць, який буде після одруження. За такого способу життя ми фактично в кожному циклі маємо такий «медовий місяць». Так, він не є «нон-стоп», він не безперервний; але така циклічність має свій шарм. Як зберегти спонтанність і романтику, використовуючи природний метод? Можна готуватися до цього періоду як до чогось романтичного, придумувати якісь цікавинки, «родзинки», щоб ці стосунки справді були святом. Так це стає особистою, дуже цінною зустріччю пари.
Коли ми деякий час утримуємося від інтимної близькості й знаємо, що потім у нас буде (умовно) 10 днів для сексуальних стосунків, то цей період утримання теж можна розцінювати як спосіб приготування, планування подружньої близькості.
Те, що немає спонтанності, — це теж, мабуть, питання усвідомленості, як ми до цього ставимося. Якщо ми налаштовуємося на те, що є період утримання, а далі буде період посиленої романтики, то це допомагає відповідно поводитися. Хоча це непросто.
Дві причини, чому варто стати на шлях природного планування сім’ї
Ми маємо страх різних категорій. З одного боку, є дві головні причини, які приводять людей на шлях природного планування сім’ї. Перша — духовна: людина більше не хоче жити у гріху. Це багатьох стимулює і спонукає до того, щоб розпочати такий стиль життя. Друга причина — це страх перед незапланованою вагітністю. Це насправді величезна проблема! Є жінки, які просто не дозволяють чоловікам їх торкатися, бо бояться завагітніти. І це не найкращий вихід. Бо інтимне життя в подружжі — дуже важливе. Тому, коли ми починаємо здійснювати спостереження, малювати карту, то чітко бачимо, коли починається неплідний період. Завдяки цьому зникає підґрунтя для страху перед незапланованою вагітністю. Бо жінка бачить, що в цей період вона точно не завагітніє, і може мати інтимні стосунки, не думаючи про цей «вирок». Якщо у жінок є такий страх, то на початку, коли вони заповнюють карти, то ще додатково роблять УЗД, щоб переконатися, чи те, що вони побачили на карті і зробили висновки, підтверджується.
Інтимне життя не може бути обов’язком
Важливо не зводити інтимне життя на рівень примусу, буденності й того, що не раз можна почути: «чоловікові треба, а мені не хочеться, але якось мушу, бо я зобов’язана» — це класична фраза жінок. Хто так почувається, має такі думки, — по‑перше, дуже важливо знайти їхнє коріння, звідки вони. Часом це може сягати юнацького, підліткового віку. Якщо ви в подружжі і вам не хочеться інтимних стосунків — це точно те питання, якого не можна залишати невирішеним. Бо інтимна складова в парі так само важлива, як і психологічна, і духовна, й інтелектуальна. Тому з цим страхом важливо розібратися: чи це пов’язано з дитинством чи юністю; чи це якесь крайнє фізичне виснаження, перевтома; чи проблеми зі здоров’ям, які мають такий прояв; чи, можливо, я живу з якоюсь образою на чоловіка, з глибокою претензією, і мені не хочеться цих стосунків узагалі, бо вони як такі мають дуже серйозні тріщини. Якщо ви ловите себе на думках, що «це просто обов’язок», «мені взагалі цього не хочеться і я роблю це з примусу», — не залишайте їх у такому стані, бо нічого доброго для ваших стосунків це не принесе.
Відповісти на Божий поклик
Якщо вас торкнулася якась думка, ідея, фраза; якщо Господь посіяв ці зерна у вашому серці й ви відчули, що ці ідеї відповідають вашим внутрішнім бажанням, — зробіть крок і опануйте метод природного розпізнавання плідності. Неважливо, де ви це зробите. Зараз є багато фахівців. Це не проблема. Поділіться також цим з іншими. Бо світ кричить нам своє з усіх усюд, а ми маємо давати людям можливість почути іншу думку, інший погляд на інтимне життя. Можливо, для когось це буде рятівною соломинкою. Можливо, хтось так загруз у своїх страхах, у своїх болях, у переживаннях, що не знає, як знайти вихід. І ви цим людям можете допомогти.
А наважившись на таке життя, ви відчуєте себе людьми, які відповіли на Божий поклик і готові жити за Його задумом. Люблячи життя, бувши відкритими на життя, будуючи свої стосунки так, як заохочує Господь. Гадаю,в цьому і є наше щастя.
Повністю відеоетер з Іриною Табакою дивіться тут.
Читайте також:
Що таке природне планування сім’ї та розпізнавання плідності?
Секс у Божому задумі
Природне планування сім’ї — це «протиприродно»?
Чи можна використовувати природний метод розпізнавання плідності як контрацепцію?