Питання: Хіба «природне планування сім’ ї» — не протиприродне? Адже потрібно утримуватися від бажаної статевої близькості, саме коли статевий потяг — найбільший!
Відповідає Ірина Табака — тренерка з симптотермального методу розпізнавання плідності, випускниця Інституту родини та подружнього життя УКУ, дійсний член Асоціації сексологів та сексотерапевтів України.
На перший погляд, здається протиприродним, що в першій фазі циклу, коли діють естрогени, коли жінка відчуває найбільший статевий потяг, коли чоловік відчуває її найбільшу сексуальну привабливість, треба утримуватися від стосунків. Чи це легко? Ні. Жити так — це виклик, це серйозна праця, серйозне завдання для пари: узгодити, домовитися, як прожити цей період.
Це непросто — але реально. Пара, яка дала собі з цим раду, впорається з будь-якою проблемою в житті. Це, можна сказати, найвищий рівень, «найвищий пілотаж». Але ці зусилля винагороджуються сторицею. Бо коли починається період, у який пара може мати відкриті інтимні стосунки без будь-якого страху перед незапланованою вагітністю, він дає стільки єдності, стільки близькості, які в інший спосіб — а особливо із застосуванням контрацептивів — отримати неможливо.
Ми запрограмовані на продовження людського роду. Організм готується до можливої вагітності весь час. Проте у нашому житті є періоди, коли ми не готові до народження дітей. Ідеться про відповідальне батьківство, про те, що наше завдання — це не лише народжувати дітей, а й подбати про їхнє виховання. У цьому контексті важливо також подумати про свій ресурсний стан, своє здоров’я. Бо вагітності, грудне вигодовування — виснажують. Якщо це безперервний процес, жінці важливо мати дуже міцне здоров’я, можливості для відновлення, мати помічників. Кому це відповідає, хто має силу, енергію, — чудово. Дітонародження — це найпрекрасніше, що є на землі.
Раджу всім, а особливо жінкам, парам, які не готові жити в режимі частого дітонародження, які потребують періодів для відновлення, для інших життєвих подій, — почитати енцикліку папи Павла VI «Humanae vitae» від 1968 року. В ній понтифік дуже просто, легко й доступно каже, що є періоди, коли ми відкладаємо зачаття дитини. У цей час ми обираємо для подружніх стосунків ті періоди, коли зачаття неможливе. Одна з центральних думок цієї енцикліки — кожен подружній акт має бути відкритим. Тобто маємо чітку позицію Церкви щодо контрацепції, бо коли застосовуються засоби контрацепції — це вже не відкритий подружній акт.
Цікаво послухати чоловіків, які відчули на собі, що значить мати відкриті інтимні стосунки без презервативів, без перерваного статевого акту. Один 40‑річний чоловік сказав мені: «20 років я жив хтозна‑як. А можна було користуватися цим [методом] і мати такі високоякісні стосунки».
Згідно з симптотермальним методом, ми певний період утримуємося від стосунків. Натомість потім, коли вже можна мати відкриті подружні стосунки, жінка часто вже не має бажання, — а стосунки потрібні. Стосунки — дуже важливі для пари. Ми — це не лише гормони. Ми — не песики, якими гормони керують. У людей статеве бажання, статевий потяг, узагалі вся інтимна сфера має набагато більше складових, ніж тільки гормони. Коли ми усвідомлюємо, як важливо для подружжя мати інтимні стосунки у неплідний період — якщо ми це обираємо, — то тіло також пристосовується і йде слідом за думками. Пам’ятаймо, що головний статевий орган — як у жінок, так і в чоловіків — це мозок. Усе починається з думки, з нашого налаштування, з нашого бачення і нашого підходу до речей. Якщо так себе налаштувати, то з’являється і бажання, і статевий потяг — і в чоловіка, і в жінки. А якісне подружнє життя абсолютно реальне — не менше, ніж у першій половині циклу.
Повністю відеоетер з Іриною Табакою дивіться тут.
Читайте також:
Що таке природне планування сім’ї та розпізнавання плідності?
Секс у Божому задумі