Триває Апостольська подорож Папи Франциска, метою якої є участь у заключній сесії «Середземноморських зустрічей», що відбуваються в Марселі.
Другий день перебування Папи в Марселі розпочався з відвідин закладу, яким опікуються духовні доньки святої Терези з Калькутти.
Відвідини «найубогішого кварталу» у Франції
Уранці, 23 вересня 2023 р., Святіший Отець прийняв у архієпископському палаці, що на два днів став його резиденцією, віцепрезидента Європейської комісії Марґарітіса Схінаса, а також зустрівся з деякими представниками різних організації, які надають допомогу мігрантам у Середземномор’ї — пише Vatican News.
З архієпископського палацу Святіший Отець від’їхав до дому Сестер Місіонерок Милосердної любові у кварталі Сен-Морон. У цьому кварталі, який називають «найзлиденнішим у всій Франції», послідовниці св. Терези з Калькутти допомагають убогим, з якими Папа Франциск провів приватну зустріч.
У короткому вітальному слові Папа зазначив, що йому приємно бачити, коли люди подають одне одному руку, — цей «жест братерства». Можна належати до правиці чи до лівиці, до того чи іншого віровизнання, «але всі ми — брати, і це важливо». Саме про це, за його словами, тут дбають черниці. «Чинити так, щоб усі жили як брати й сестри. Наші суспільства не раз спонукають нас жити як неприятелі чи як чужинці. Пророчим же жестом є жити як брати та сестри», — сказав він, подякувавши за те свідчення, яке бачить тут.
Промова Папи Франциска на заключній сесії «Середземноморських зустрічей»
О 10:00 в «Palais du Pharo» розпочалася заключна сесія «Середземноморських зустрічей», до учасників якої Папа Франциск звернувся з промовою.
Папа обрав море, порт і маяк — три символи, які характеризують Марсель, — ключовими моментами свого виступу, яким він підсумував роботу «Середземноморських зустрічей».
«Будьте морем добра, щоби долати сучасні форми бідності в солідарній синергії, будьте гостинним портом, щоби пригорнути тих, хто шукає кращого майбутнього, будьте маяком миру, щоби за допомогою культури зустрічі розвіювати пітьму проваль насильства та війни», — такими побажаннями Папа Франциск підсумував свою промову, виголошену до учасників «Середземноморських зустрічей», які з ініціативи Марсельської архідієцезії зібралися від 18-24 вересня 2023 р. в місті Марселі, щоб обговорити виклики, що стоять перед Середземноморським регіоном, та шляхи їх подолання.
Mare nostrum
«Приплив і відплив народів перетворили це місто на мозаїку надії, з його великою багатоетнічною та мультикультурною традицією, представленою більш ніж 60 консульствами, розташованими на його території. Марсель — це множинне і єдине водночас місто, оскільки саме його множинність, результат зустрічі зі світом, робить його історію унікальною», — сказав Папа, переходячи до першого аспекту.
Відповідаючи на популярне сьогодні твердження, що історія Середземномор’я — це перехрестя конфліктів між цивілізаціями, релігіями та відмінними баченнями, Святіший Отець, не ігноруючи наявні проблеми, наголошує, що «mare nostrum — це простір зустрічі: між авраамічними релігіями, між грецьким, латинським і арабським мисленням, між наукою, філософією та правом, між багатьма іншими дійсностями». Саме звідси до світу було донесено «високу цінність людини, наділеної свободою, відкритої на істину і такої, що потребує спасіння, яка бачить світ як диво, яке треба відкрити, і як сад, який треба заселити, під знаком Бога, який укладає заповіти з людьми».
За словами Наступника святого Петра, тут також, на «перехресті між Північчю та Півднем, між Сходом і Заходом», зосереджені виклики усього світу, про що свідчать «п’ять берегів» mare nostrum, які були в центрі роздумів зустрічей і якими є Північна Африка, Близький Схід, Чорноморсько-Егейський регіон, Балкани та латинська Європа.
«Словом, це море, середовище, яке пропонує унікальний підхід до складнощів, є “дзеркалом світу” і несе в собі глобальне покликання до братерства, унікального покликання, єдиного способу запобігання і подолання конфліктів», — зазначив Папа, додаючи: «Брати й сестри, серед сьогоднішнього моря конфліктів ми тут для того, щоб посилити внесок Середземномор’я, щоб воно знову стало лабораторією миру».
Лабораторія миру
Як наголосив Святіший Отець, покликання регіону — бути місцем, де країни та різні реальності зустрічаються на основі людськості, яку всі ми поділяємо, а не ідеологій, що протиставляють.
«Саме так, Середземномор’я виражає мислення не одноманітне та ідеологічне, а багатогранне й вірне реальності; життєве, відкрите і примирливе мислення: мислення спільноти», — сказав промовець, наголошуючи на тому, що ми дуже потребуємо такого мислення, коли «войовничі націоналізми» хоронять «мрію про спільноту націй». «Але — не забуваймо про це — зі зброєю ведеться війна, а не мир, а з жадобою до влади завжди повертається минуле, а не будується майбутнє», — додав Папа.
То ж від чого слід розпочати, щоби вкорінювати мир? Глава Католицької Церкви нагадав, що на берегах Галілейського моря Ісус почав із того, що давав надію вбогим.
«Саме звідти треба починати, з часто тихого крику останніх, а не перших у класі, які підвищують голос навіть тоді, коли в них все добре», — сказав Святіший Отець, зазначаючи, що сьогодні «море людського співіснування» забруднене нестабільністю, а там де нестабільність — там злочинність; де матеріальна, освітня, трудова, культурна бідність — там простягаються терени мафії і торгівлі людьми. І для боротьби з цим недостатньо самих лише зусиль з боку інституцій, «потрібен поштовх сумління, щоб сказати “ні” беззаконню і “так” солідарності, яка є не краплею в морі, а необхідним елементом для очищення його вод».
«Фактично, справжня соціальна біда полягає не так у зростанні проблем, як у занепаді піклування», — сказав Папа, згадуючи про різні соціальні лиха нашого часу, запитуючи, чи є ще такі, що дивляться поза власний берег, щоби «почути волання болю, що підноситься з Північної Африки та Близького Сходу». «Маю на думці багатьох християн, які часто змушені покидати свої землі або жити на них, не маючи визнання своїх прав, не маючи повноцінного громадянства», — мовив він, додаючи: «І ще є крик болю, який пече найбільше, який перетворює mare nostrum на mare mortuum, перетворює Середземномор’я з колиски цивілізації на могилу гідності».
Понад півстолітній заклик Церкви
Саме це приглушене волання «братів і сестер мігрантів» стало відправною точкою для роздумів про другий характерний елемент Марселя — порт.
За словами Святішого Отця, «Марсель має великий порт і є великими воротами, які не можуть бути зачинені». Однак, чимало середземноморських портів закриті, звучать слова, що підживлюють страх: «вторгнення» і «надзвичайна ситуація». «Але ті, хто ризикує життям у морі, не вторгаються, вони шукають прийняття, шукають життя. Що стосується надзвичайної ситуації, то міграційний феномен — це не так нагальна потреба, що завжди добре підходить для розпалювання алармістської пропаганди, як факт нашого часу, процес, що охоплює три континенти навколо Середземномор’я, і яким слід керувати з мудрою далекоглядністю: з європейською відповідальністю, здатною впоратися з об’єктивними труднощами», — наголосив Папа, підкреслюючи, що mare nostrum волає про справедливість і нагадуючи про те, що «ця ситуація не є новинкою останніх років, і не цей Папа, який прибув з іншого кінця світу, є першим, хто з нагальністю та занепокоєнням попереджає про неї». «Церква говорить про це у проникливих тонах вже більше 50 років», — сказав він, покликаючись на енцикліку «Populorum progressio» святого Павла VI.
Розпізнати братів і сестер
Наступник святого Петра визнає, що труднощі, пов’язані з тим, щоби «прийняти, захистити, підтримати й інтегрувати» людей, яких не чекали, — в усіх перед очима, але «головним критерієм не може бути збереження власного добробуту, але збереження людської гідності».
«Тих, хто шукає у нас притулку, не варто розглядати як тягар, що потрібно нести: якщо ми бачимо в них братів, то вони постануть перед нами передусім як дари», — сказав він, наголошуючи, що історія спонукає нас до струсу сумління, «щоб запобігти кораблетрощі цивілізації». «Рішенням проти жахливого лиха експлуатації людських істот є не відмова, а забезпечення, відповідно до можливостей кожного, широкої кількості легальних і регульованих в’їздів, сталих завдяки справедливому прийому з боку європейського континенту, в контексті співпраці з країнами походження», — вів далі Святіший Отець, зазначивши, що спроба заплющити очі перетвориться на трагедії. Інтеграція, за його словами, — це важке, але «далекоглядне» завдання, яке приготовляє майбутнє, «яке, хочемо цього чи ні, або буде разом, або його не буде».
Ворота віри
Глава Католицької Церкви також вказав на те, що порт Марселя — це «ворота віри». Він згадав про те, що згідно з переданням, сюди прибули святі Марія, Марта та Лазар, які засіяли Євангеліє на цих землях. Лазар, з одного боку, був приятелем Ісуса, а з іншого — таке ім’я мав також герой «дуже актуальної» сьогодні притчі, яка «розплющує очі на нерівність, що підточує братерство й говорить нам про Господню любов до бідних».
«Тож ми, християни, що віримо в нашого Бога, який став людиною, в єдиного і неповторного Чоловіка, який на берегах Середземного моря говорив про себе як про дорогу, істину і життя (пор. Йн 14,6), не можемо погодитися з тим, щоб дороги зустрічі були закриті. Не закриваймо дороги зустрічі, будь ласка! Ми не можемо погодитися з тим, щоб правда бога-грошей переважала над людською гідністю, щоб життя перетворювалося на смерть!» — наголосив Папа, підкреслюючи, що завданням Церкви є поклонятися Богові та служити людині. Й підтвердженням цього є свідчення численних святих, також і місцевих, часто геройське свідчення.
«Тому чудово, коли християни не поступаються нікому в милосерді, а Євангеліє милосердної любові стає великою хартією душпастирства. Ми не покликані жалкувати за минулими часами чи переосмислювати церковну впливовість. Ми покликані свідчити — не вишивати Євангеліє словами, а втілювати; не вимірювати видимість, а віддавати себе в безкорисливості, вірячи, що мірою Ісуса є любов без міри», — наголосив Святіший Отець, побажавши, щоб Церква ставала «портом надії для зневірених», де люди знаходитимуть підбадьорення.
Світло для прийдешнього
Врешті, переходячи до третього аспекту, тобто, до маяка, Папа зазначив, що він «освітлює море й допомагає побачити порт». Тож які «світлі стежки можуть спрямувати курс середземноморських Церков»? Святіший Отець висловив припущення про доцільність створення «Церковної Конференції Середземномор’я», що сприятиме кращому взаємообміну. Варте уваги також опрацювання особливого душпастирства, більш взаємопов’язаного, щоби дієцезії, які більше наражаються на згадані вище виклики, могли забезпечувати кращу духовну і загальнолюдську опіку тим, хто прибуває.
«Нарешті, маяк у цій престижній будівлі, яка носить його ім’я, спонукає мене думати насамперед про молодь: вона є тим світлом, яке вказує шлях у майбутнє», — вів далі Наступник святого Петра, вказавши, що Марсель — велике студентське місто, й саме університет є місцем, з якого варто розпочинати ткання стосунків між культурами.
«Нехай же середземноморські університети будуть лабораторіями мрій і будівельними майданчиками майбутнього, де молоді люди дорослішають, зустрічаючись, знайомлячись та відкриваючи для себе культури й контексти, близькі й відмінні водночас. Таким чином руйнуються упередження, загоюються рани та відвертається фундаменталістська риторика», — наголосив Папа, відзначивши також внесок, який своїм освітньо-виховним потенціалом може зробити Церква, працюючи і над «середземноморським богослов’ям».
Після участі в заключній сесії «Середземноморських зустрічей» Папа Франциск також провів у палаці Фаро зустріч із Президентом Франції Еммануелем Макроном, після чого повернувся до архієпископського палацу.
Нагадаємо, що у цьогорічних «Середземноморських зустрічах» беруть участь також представники Чорноморського регіону, зокрема єпископ Станіслав Широкорадюк, ординарій Одесько-Сімферопольський РКЦ. Також перед вильотом Франциск провів кілька аудієнцій, зокрема прийнявши Посла України при Святому Престолі п. Андрія Юраша.
фінансово.
Щиро дякуємо!
