Археологи знайшли собор, у якому молилися св. Августин і св. Моніка

Археологи розкопали рештки античної катедри в Остії — портовому районі Рима. Саме там колись молилися святий Августин і його мати, свята Моніка.

Цю базиліку заснував імператор Константин. Вона мала просторий атріум і баптистерій. Складалася з трьох нав і була 80 метрів завдовжки.

«Завдяки цьому відкриттю ми дізналися, як виглядали стандартні християнські храми», — каже Норберт Ціммерман, керівник розкопок.

Катедра стояла на периферії Остії Антики — величезного археологічного комплексу, що був відкопаний під час ІІ Світової війни і відкритий для доступу відвідувачів. Рештки колишнього храму лежать під сільськогосподарськими угіддями. Вони були локалізовані вже під кінець минулого століття на підставі фотознімків з літака. Однак лише тепер археологи забралися до досліджень. Після понад місяця розкопок вдалося відкрити апсиду базиліки.

«З liber pontificalis, тобто рукописних джерел, ми знали, що імператор Константин, окрім Латеранської базиліки і собору св. Петра, заснував також шерег єпископських базилік, зокрема в Остії. Ми знали, що вона стояла поблизу Лаврентіївських воріт. У цьому регіоні розкопок іще не велося. Й саме на цьому місці виринули залишки від тієї базиліки. Цього року ми зосередилися на апсидальній частині базиліки. (…) Власне кажучи, ми не знаємо, чому Константин заклав базиліку також в Остії. Однак традиція каже, що це важливе місце для історії Церкви, бо саме через Остію св. Петро прибув в Італію, а єпископ Остії завжди мав велике значення в Церкві — був деканом Колегії кардиналів, висвячував пап. (…) Серед храмів, які заклав Константин, це базиліка середніх розмірів. Вона має три нави, а не п’ять. Разом з атріумом вона налічує 80 метрів завдовжки. Специфікаю цього храму є той факт, що це перша стандартна базиліка. Це означає, що інші базиліки будували у специфічному стилі — наприклад, щоб ушанувати гріб св. Петра. А базиліку-стандарт ми відкрили саме тут. Три нави і звичайна апсида. Це прекрасно, бо ми бачимо, що від початку храми мають саме цю форму», — сказав Ціммерман.

Розкопки тривали п’ять тижнів і мали суто науковий характер. Поки що не передбачається використання решток античної катедри в Остії для музейних цілей. Тому вже незабаром фундаменти стародавнього храму будуть знову закопані. Найближчими роками передбачено розкопки в інших місцях колишньої базиліки.