Нещодавно нам, новичкам Згромадження Сестер Служниць Святого Духа, випала чудова нагода здійснити паломництво до «Семи храмів Рима». Ні, це були не випадкові храми, а шлях, що з’явився ще у часи Середньовіччя. Цей маршрут, що існує донині, склав святий Филип Нері.
Він включає чотири головні базиліки: Собор Святого Петра, Святого Павла поза мурами, Святого Йоана в Латерані та Святої Марії (Санта Марія Маджоре), а також три малі базиліки: Святого Себастіана, Святого Хреста в Єрусалимі та Святого Лаврентія за мурами.
Свого часу Филип Нері з кількома друзями збирався удосвіта й вирушав у дорогу. У кожному храмі він молився, співав гімн і виголошував коротку проповідь. У той час паломники орієнтувалися на високі обеліски на площах перед храмами, які слугували дороговказами і нам у нашій мандрівці. Як у часи Филипа Нері, так і сьогодні, це паломництво є можливістю поєднати молитву, наміри серця із дружнім спілкуванням та обміном спільним релігійним досвідом через відкриття спадщини перших святих.
Маршрут паломництва «Сім храмів Рима» розпочинається із храму, що сьогодні є образом серця католицизму — Базиліки Святого Петра. Вона є символом зв’язку і неперервності життя Церкви від перших апостолів, перших християн і до сьогодні. Під головним вівтарем храму знаходиться могила святого апостола Петра, що віддав своє життя заради життя Церкви, нареченої Христа. Цей храм є образом втіленням слів Ісуса до апостола Петра: «Ти — Петро (скеля), і на цій скелі Я збудую Мою Церкву» (Мт. 16, 18). У цій базиліці ми ввірили Богові наміри нашого паломництва — перемога України та мир — й розпочали нашу дорогу.
Ми попрямували до наступного храму — Базиліки Святого Павла за мурами. Шестикілометровий маршрут проходить вздовж річки Тибр, перетинає знаменитий римський район Трастевере, і, нарешті, продовжується старовинною римською вулицею Віа Остієнсе, яка колись вела до давньоримського порту Остії. Святий Павло був великим євангелізатором, чиї тривалі подорожі, проповіді та місії серед язичників принесли йому титул «Апостола язичників». Згідно зі Святим Письмом, Павла привезли до Риму в кайданах. Тут він був обезголовлений. Нещодавні археологічні розкопки підтвердили, що під головним вівтарем базиліки справді знаходиться його могила.
Базиліка Святого Павла — одна з найвеличніших церков Риму. Перебуваючи за межами центру міста, вона, як правило, менш переповнена, ніж Собор Святого Петра, і пропонує більш духовну атмосферу. Тут ми зупинилися на тривалий час для молитви. У храмі є каплиця постійної Адорації, що дозволило нам певний час споглядати живого Бога й просто перебувати у Його присутності. Цікавий факт: саме у цій базиліці знаходяться портрети усіх Пап, починаючи від апостола Петра аж до сучасного Папи Франциска, 266-го Папи.
Після відвідин соборів Святого Петра і Павла за мурами, наступною з семи римських храмів стала церква Святого Себастіана. Приблизно за чотири кілометри від Собору Святого Павла маршрут пролягає дорогою, що має влучну назву Via delle Sette Chiese (Шлях семи храмів).
Вшанування святого Себастіана як римського мученика було поширене в Італії з давніх часів. За переказами, він був християнином, який служив у римській армії. Під час переслідувань імператора Діоклетіана був прив’язаний до стовпа і пронизаний стрілами, але не помер. У каплиці реліквій храму зберігається одна зі стріл, яка була випущена в святого.
Від собору Святого Себастіана маршрут повертається всередину мурів, спочатку вздовж знаменитої римської вулиці Віа Аппіа Антіка (Via Appia Antica). Неподалік знаходяться катакомби Сан Каллісто (San Callisto), найбільші і найважливіші з християнських катакомб, оскільки це було офіційне кладовище для християнської громади під час римських переслідувань.
Далі маршрут проходить до Латеранської базиліки. Повна назва «Папська базиліка найсвятішого Спасителя, святих Івана Хрестителя та Івана Євангеліста у Латерано». Ця церква є найстарішою та найвищою з чотирьох основних папських базилік, яка має унікальний титул «архібазиліки». Заснована в 324 році, це найстаріша публічна церква в місті Рим і найстаріша базиліка західного світу.
Далі ми попрямували до базиліки Святого Хреста в Єрусалимі. Вона менша за розмірами і не може похвалитися грандіозним архітектурним стилем, проте тут зберігається важлива колекція реліквій. Згідно з переказами, свята імператриця Олена привезла до Риму фрагменти Святого Хреста і один з цвяхів, використаних під час розп’яття. Пізніше були додані деякі фрагменти з Гробу Господнього, а також частина пальця святого Томи, частина хреста Доброго Розбійника і два шипи з корони Ісуса. Є також Titulus Crucis — дерев’яна табличка на вершині Хреста з написом «INRI».
Це була надзвичайна можливість для нас вшанувати ці реліквії, повернутися у молитві до розп’ятого Христа і з’єднати з Його стражданнями страждання нашоїї країни у час війни.
Наступна зупинка — базиліка Святого Лаврентія, що теж належить до малих базилік, однак простота і тиша цього місця відкривають на щиру молитву серцем. Святий Лаврентій прийняв мученицьку смерть у 258 році за часів правління Валеріана. Вважається, що він був дияконом, якому доручили допомагати бідним і нужденним. Під час переслідувань йому було наказано передати багатства Церкви імперії. Натомість він привів бідних і оголосив, що вони є «справжнім скарбом Церкви». В результаті його наказали повільно спалити живцем на решітці. Могилу святого Лаврентія і решітку, на якій він прийняв мученицьку смерть, можна побачити в крипті під головним вівтарем. Тут також зберігаються мощі святого Стефана, першомученика.
Завершували ми своє паломництво у найбільшій Марійній базиліці — Санта Марія Маджоре (Santa Maria Maggiore), що знаходиться на вершині найвищого з семи пагорбів Риму — Есквіліні. Згідно з давнім переказом, один римський вельможа молився до Пресвятої Богородиці, щоб вона вказала йому, як заповідати своє багатство. Вона з’явилася йому і сказала, що бажає, щоби на її честь збудували церкву, і пообіцяла подати знак у вигляді снігу. І справді, 5 серпня на пагорбі Есквілін випав сніг. Контур був окреслений, і Папа Ліберій наказав побудувати базиліку на цьому місці.
Собор вражає своєю пишністю, мозаїками, фресками і скульптурами. Він схожий на головні базиліки Святого Йоана і Святого Павла. Як і в інших базиліках, тут зберігаються численні реліквії та витвори мистецтва. Під головним вівтарем знаходиться Крипта Різдва Христового або Вифлеємська крипта. У ній зберігається кришталевий релікварій з деревом, яке, за переказами, походить з ясел Христа у Вифлеємі. Ця традиція дала базиліці одну з її колишніх назв — Свята Марія з ясел.
Завершили ми наше паломництво подячною Месою у храмі Санта Марія Маджоре. Ми ввірили у руки нашої Небесної Мами свою фізичну втому (адже пішки подолали 32 кілометри) із щирими намірами серця, а після цього посмакували смачним італійським морозивом.
Напевне знадобиться ціле життя, щоб відвідати усі храми Рима. Проте цей маршрут, що включає сім важливих у становленні християнства храмів, дозволяє торкнутися історії нашої віри, тих початків, з яких зароджувалась Церква, духовності перших свідків Христа, перших мучеників. Це храми, які спонукають до молитви серцем, тиші й перебування з Богом. Тому, якщо вам випаде нагода побувати в Римі, обов’язково відвідайте ці місця.
фінансово.
Щиро дякуємо!
