У день, коли Церква відзначає урочистість Усіх святих, варто замислитися над природою святості. Чи вшановувати святих — це єдине, що ми можемо зробити? Невже святість — лише для обраних?
Кожна людина — унікальна й неповторна, і наш земний життєвий шлях, а отже, й наші виклики — неповторні. Однак перед кожною людиною стоїть виклик, спільний для всіх, який можна назвати «покликанням до святості».
Що таке святість?
Святість — це риса Бога; Він — сама святість, яку неможливо уявити; тому кожна святість має своє джерело і точку відліку в Бозі. Ми покликані до святості, тобто до наслідування Бога в Його досконалій любові. Біблія вчить нас: «Ви будете святі, бо Я святий» (1 Пт 1, 16), а в іншому місці Син Божий напоумлює: «Тож будьте досконалі, як Отець ваш небесний досконалий» (Мт 5,48). Святий апостол Йоан навчає нас, що «Бог є любов» і що ми покликані любити (пор. 1 Йн 4, 16), тому ми можемо досягти святості, живучи вірою, яка виражається в любові до Бога і ближнього. Святий Павло стверджує, що Христос — це «образ невидимого Бога» (пор. Кол 1, 15), тому святість є наслідуванням Ісуса Христа і любов’ю до Нього.
В Одкровенні св. Йоана ми читаємо про великий, незліченний натовп у білих шатах з усіх націй, народів і мов, що стоять перед Богом (пор. Одкр 7, 9). Цей натовп постійно зростає, адже люди постійно переходять у вічність, а через чистилище — до стану щастя у Небі. Небо — це стан невимовного щастя, як навчає нас Святе Письмо: «Те, чого око не бачило й вухо не чуло, що на думку людині не спало, те наготував Бог тим, що його люблять» (1 Кор 2, 9). Отже, Небо є повнотою щастя, тому що святі в усіх вимірах просочені святою Божою любов’ю, в якій вони розпізнають Його. Святість, яка є перепусткою до Неба, — це найбільший виклик для кожного з нас, найбільша перемога людини в любові до Бога і ближнього. Отже, можна сказати, що святі у Небі — це герої віри, надії та любові.
Святі — наші друзі
Святі, перебуваючи у стані вічного щастя, живуть любов’ю, а оскільки мають знання про життя, духовну боротьбу, про труднощі цього світу і небесне щастя, то допомагають нам на шляху до дому Отця. Святі постійно заступаються за нас, складають Богові свої заслуги і молитви за нас, єднаються з нами в молитвах, а наше звернення до святих ще краще спонукає їх до діяльної любові до нас.
Культ святих
Справжній культ святих — це культ Бога, бо джерелом святості є Бог і кожен досяг святості завдяки Божій благодаті силою Божого поклику. Святі повірили в Божу любов і здобули вічність любов’ю до Бога і ближнього, тому заслуговують на нашу пошану. Культ святих здійснюється через молитовну єдність із ними в молитві, роздуми над їхнім життям, шанування їхніх мощів, читання їхніх творів і, нарешті, відвідування місць їхнього життя, смерті й поховання. Культ святих також полягає у присвяченні їхніх імен храмам, образам, статуям; у прийнятті їхніх імен під час хрещення, миропомазання, у чернечому житті; в наданні їхніх імен установам чи елементам публічного простору тощо. Культ святих завжди має вести до поклоніння Триєдиному Богові, який є джерелом усякої святості й освячення, який кличе нас до святості й дає нам достатньо благодаті, щоб її досягти. Милосердний Бог хоче, щоб ми довірилися Йому в Ісусі Христі і стали навіки святими героями віри.