Дослідження, проведене в Гонконзі, показало, що люди, які роблять добрі вчинки спонтанно, мають вищий рівень добробуту, ніж ті, хто бере участь у запланованих благодійних акціях.
Науковці проаналізували 200 досліджень, проведених за участю 198 000 учасників, і виявили кореляцію між допомогою іншим і кращим фізичним та психічним здоров’ям. Але — що цікаво — вони також побачили невелику різницю між благополуччям тих, хто брав участь у запланованій волонтерській роботі або благодійних акціях, і тих, хто допомагав іншим спонтанно.
Автор дослідження, доктор Брайант Пуй Хунь Хуей, доцент Гонконзького університету, вважає, що ця різниця може бути пов’язана з соціальними зв’язками, які формуються, коли хтось робить добрий вчинок спонтанно (наприклад, тоді люди можуть поспілкуватися одне з одним).
За інформацією «Daily mail», Хуей стверджує, що альтруїзм і співчуття «є частиною загальної культури людства, і наш аналіз показує, що вони також сприяють психічному і фізичному здоров’ю». Хоча кореляція між спонтанною щедрістю і благополуччям описується лише як «незначна», Хуей вважає її важливою.
«Незначний ефект від конкретного вчинку може мати значний вплив у масштабах суспільства. Це відбувається, коли багато людей роблять щось схоже», — зазначає дослідник. Тож якби кожен спонтанно робив щось добре, то ефект «снігової кулі» був би величезним.
Доктор Брайант зазначає: різниця між спонтанними і формальними діями у впливі на здоров’я може бути пов’язана з тим, що випадкові дії — більш різноманітні, а отже, менш монотонні.
Результати вашої доброти
Однією з найкращих особливостей спонтанних добрих справ є те, що їх наслідки часто можна одразу побачити. Регулярний переказ коштів до обраної благодійної організації не принесе такого емоційного задоволення, як усмішка бабусі, якій ви допомогли нести сумку.
Дослідження також виявило сильніший зв’язок між добротою та евдемонічним благополуччям (евдемонізм закладає, що блаженство, щастя, є кінцевою метою всього людського існування). Воно стосується самоактуалізації, віднайдення сенсу життя і реалізації життєвого потенціалу. Також доброта пов’язана зі щастям і відчуттям позитиву.
Хуей, який розпочав дослідження в Кембриджському університеті, також виявив, що вплив на фізичне і психічне здоров’я учасників варіювався залежно від їхнього віку. Молодші учасники повідомили про «вищий рівень добробуту, евдемонічного благополуччя і психологічного функціонування», натомість старші люди відчули покращення фізичного здоров’я.
Китаєць має намір продовжувати дослідження, але навіть перші результати є обнадійливими, оскільки можуть заохотити людей робити добрі справи частіше. Не кожен має час на регулярне волонтерство або гроші на регулярні пожертви; але кожен може проявляти доброту.
Керіт Ґардінер, Aleteia
Переклад: Дарина Янчук, СREDO