«Інструктажі для безпеки дітей» — допомога у попередженні насильства

Центр гідності дитини УКУ розробив «Інструктажі для безпеки дітей» — посібник з інтерактивними заняттями для дітей від 4 до 18 років.

Посібник містить серію занять із додатками: зображеннями, розмальовками, іграми та QR-кодами на відеоматеріали. Мета інструктажів — навчити дітей правил безпеки, щоб попередити можливе сексуальне насильство, цькування (булінг та кібербулінг).

Інструктажі пропонують усім, хто працює з неповнолітніми, інструменти, як спілкуватися зрозумілою мовою про безпеку і попередження насильства з різними віковими групами: 4‑6, 7‑10, 11‑14 та 15‑18 років.

Пояснено теми, як дітям стати більш свідомими до власного тіла, його меж; безпекові правила на превенцію насильства: «правило купальника» (частини тіла, які знаходяться під купальником, є приватними, ми їх не показуємо); правило «надійних дорослих» (ті, що не чинять кривди і до кого дитина може звернутися по допомогу); уникання секретів (у дорослих і дітей не може бути спільних таємниць, що стосуються інтимних частин тіла); які дотики є безпечними, а які ні тощо.

У листопаді 2023 року відбулося тестування інструктажів одразу в двох сферах — освіті й Уеркві. 26 педагогів, шкільних психологів, катехитів провели серію 4‑х занять для понад 300 дітей у Львівській, Івано-Франківській, Київській, Одеській, Черкаській областях.

Для фахівців було організоване навчання, що відбувалося в кілька етапів. Дві онлайн-консультації перед стартом тестування та після перших занять, під час яких педагогиня, авторка навчальних програм  і укладачка інструктажів Анастасія Лужецька із «Пташеня. Дитячий простір» поділилася особливостями проведення занять із дітьми різного віку, розповіла про практичні вправи, дала відповіді на запитання. А пізніше — вебінар від дитячої психіатрині, психотерапевтки Юліани Маслак та керівниці проєктів і програм Центру гідності дитини УКУ Іванки Рудакевич. Там розглядалося, як реагувати на зголошення про насильство, як розмовляти з тими, хто постраждав, до яких служб скеровувати для надання психологічної, медичної, правової та соціальної допомоги.

Оксана Стасюк, вчителька молодших класів 77 ліцею м. Львова проводила заняття, використовуючи матеріали інструктажів:

«За допомогою цього посібника ми, педагоги, самі вчимося, як варто говорити про безпеку, приватність власного тіла, довірливих дорослих, і вчимо цього дітей. Вважаю, що цей посібник потрібно тестувати і впроваджувати в шкільну програму.  Адже цієї інформації немає у шкільних підручниках, проте вона важлива і дуже необхідна з соціальної та безпекової точки зору».

Центр гідності провів 6 фокус-груп, щоб почути досвід тестування та якою була реакція дітей, як вони сприймали матеріали, що було новим, а що відомим.

Святослав Жаб’юк, священник села Бабухів Рогатинського деканату Івано-Франківської архієпархії УГКЦ поділився реакціями від дітей і запитанням, що його здивувало:

«Мене заскочило питання: ‘Навіщо, отче, ви нам це розповідаєте?’ — коли ми розглядали тему про сексуальне насильство. Я пояснив, що це для вашої безпеки у майбутньому, щоб ви знали як чинити, до кого звертатися. Адже в певних ситуаціях ви самі не можете себе захистити».

Надія Ждан, катехитка з села Лопатин Львівської області, відзначила практичну користь посібника:
«Було питання, що робити, якщо діти не можуть сказати батькам про насилля, яке може бути у школі між учнями. Тобто діти кажуть, а батьки відповідають ‘це не проблема, вирішіть цю ситуацію між собою’. Якщо таке звучить від батьків —дитина зневірюється, вона не знає, до кого звертатися. В інструктажах є рішення, як зарадити: звернутися до кількох дорослих, яким довіряєш, щоб отримати допомогу».

Одне з запитань анкетування стосувалося ситуацій, коли дітей без дозволу обіймали чи торкалися знайомі дорослі — друзі родини, далекі родичі, знайомі батьків. Тестування після занять виявило, що обізнаність дітей, як правильно діяти у цій ситуації — сигналізувати, що не хочеш обіймів, — зросла майже удвічі. Вочевидь, в освітній та церковній сферах і навіть удома мало розмовляють про таке. Про це засвідчила Олена Моденова, працівниця Центру допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі у м. Одесі:

«Багато дітей не знали про ‘правило купальника’ — тобто про те, що частини тіла, які знаходяться під купальником, є приватними і ніхто до них не має права торкатися, ми їх не показуємо, не дивимося на них в інших. Також діти думали, що якщо вони не дають себе обіймати родичам, друзям родини, чиїх обіймів не хочуть, то це погано. Після занять всі розуміли, що не можна торкатися їх приватних частин тіла чи обіймати їх без дозволу».

Тестування посібників в освітній та церковній сферах здійснено в межах проєкту «Впровадження інструктажів для безпеки дитини» за підтримки Фундації ЗМІN. Тестування у школах — за підтримки Управління освіти Львова.

Фото: Віталій Грабар