Маргарита Буржуа, канадська місіонерка і свята, яку Церква згадує 12 січня, пережила у дитинстві дивовижний досвід, який радикально змінив її життя.
Дівчинка, що зростала у скромній, але забезпеченій родині, часто спокушалася марнославством, відволікаючись від Бога.
Та все змінилося одного дня, коли Маргарита відвідала процесію на честь Божої Матері Розарію.
Маргарет Мері Драммонд, авторка книжки про життя і діяльність святої, так описує цей епізод:
«Цей знаменний благодатний день настав для нашої героїні у першу неділю жовтня 1640 року, коли домініканці з Труа відзначали свято Розарію урочистою процесією. Поки процесія петляла вузькими вуличками старовинного міста, прохолодні осінні вітри розносили солодкі звуки гімнів, що їх співали свіжі молоді голоси… Маргарита, яка певний час тому долучилася до рядів вірян, з любов’ю і пошаною підвела свої очі до кам’яної статуї Пресвятої Богородиці, якою була прикрашена масивна брама. У цей момент фігуру Богоматері охопило невидиме для інших сяйво небесної краси, якого Маргарита до тієї миті не помічала. Небесний лик звернув на здивовану дівчинку погляд, повний невимовної ніжності, погляд, який наповнив її серце зневагою до всього земного».
Чудесний погляд Пресвятої Богородиці незабаром згас, але серце Маргарити вже не могло забути того, що сталося.
Згодом вона написала про це так:
«Досвід, отриманий під час цієї події, настільки зворушив і змінив мене, що я більше себе не впізнавала, і незабаром ці зміни в мені стали очевидними для всіх. Я покинула всі розваги, відійшла від світу і присвятила своє життя служінню Богові».
фінансово.
Щиро дякуємо!
