Цими днями сповнилося 80 років кардиналові Педро Баретто (Перу) і він тим самим втратив право голосу на конклаві. Кількість кардиналів-електорів протягом 2024 року зменшиться ще на 13.
Зате зростає кількість кардиналів без права голосу на конклаві — вона просто рекордна. Чому це так, пояснює Catolico.
Слабша Європа
Трохи більше 40% кардиналів-електорів — європейці (53 кардинали, з них 16 італійців). Майже 60% становлять представники інших континентів (77 кардиналів).
Протягом 10 років понтифікату Папи Франциска відбулися зміни у пропорціях Європа-світ, якими (що чітко показує статистика) керуються папи, призначаючи кардиналів. Павло VI, Йоан Павло ІІ і Бенедикт XVI зберігали ці пропорції як 50/50; Франциск змістив «центр ваги», зменшуючи кількість кардиналів із Європи до 40%, за рахунок переважно італійських ієрархів.
Найчисельніше представлені в Колегії кардиналів держави на сьогодні — це:
Італія — 10; США — 10; Іспанія — 8; Франція — 6; Бразилія — 6; Індія — 5; Португалія — 4; Польща — 4; Канада — 4; Німеччина — 3; Аргентина — 3; Танзанія —2; Швейцарія — 2; Мексика — 2; Філіппіни — 2; Англія — 2.
Цей список містить перелік усіх держав, із яких принаймні двоє ієрархів входять до Колегії кардиналів. Загалом Колегія складається з представників 69 держав. Після смерті кардиналів Гузара, УГКЦ (2017) і Яворського, РКЦ (2020) для України не було жодного кардинальського призначення. Ні одна з українських Церков у Колегії кардиналів не представлена.
Після консисторію
Останній за часом консисторій відбувся 30 вересня 2023 року. Папа Франциск поставив 21 нового кардинала, з яких 18 були кардиналами-електорами. Кількість кардиналів із правом голосу становила 137 — найвища за всю історію Церкви.
Але вже від вересня семеро кардиналів втратили право голосу: Патрик Д’Розаріо із Бангладеш (1 жовтня 2023), Леонардо Сандрі з Аргентини (18 жовтня), Андрій Єом Су-Юнг із Південної Кореї (12 грудня), Жан Зербо з Малі (27 грудня), Хуан Луїс Сіпріані Торп із Перу (28 грудня), Джон Онаєкан із Нігерії (28 грудня), й ось нещодавно — Педро Рікардо Баррето Хімено з Перу (12 лютого 2024).
Найдовше з них електором був кардинал Хуан Торн із Перу, нині вислужений митрополит Ліми. Кардиналом його поставив 2001 року Йоан Павло ІІ, тож права виборця на конклаві він мав протягом 23 років. Взяв участь у двох конклавах. Найкоротше права електора мав другий перуанець, митрополит Уанкайо кардинал Педро Баррето — заледве 5,5 року. Його включили у Колегію кардиналів у 74 роки та попри осягнення пенсійного віку і прохання про відставку, подане на руки Папи. У понеділок він відзначив своє 80‑річчя, і Папа Франциск прийняв його відставку, призначаючи наступника — єпископа-помічника дієцезії Уанкайо Луїса Альберто Уамана Камайо.
За найближчі 12 місяців права електора втратять іще 13 кардиналів. Серед них — Марк Уелле, до грудня минулого року — префект Дикастерію в справах єпископів. Він — найстаріший за віком кардинал-єпископ і це він, у разі необхідності проведення виборів нового папи, провадив би конклав.
Права електора втратить і Шон О’Меллі, архієпископ Бостона, обличчя боротьби американської Церкви з сексуальними зловживаннями, від 2018 року — голова Папської комісії захисту неповнолітніх. Утратить права виборця і кардинал Крістоф Шенборн, архієпископ Віденський, якого настановив кардиналом у 1998 році ще Йоан Павло ІІ.
За рік о цій порі, 13 лютого 2025 року, буде 117 кардиналів-електорів — вочевидь якщо не припускати смерть когось із них або оголошення наступного консисторію. Виходячи зі стилю їх скликання Папою Франциском, цього року нових кардиналів не буде.
Середній вік
Після реформи папи Павла VI, який 1970 року встановив 80‑річчя межею служіння кардиналів-електорів, з року в рік зростає кількість кардиналів без права голосу на конклаві. Графічно ця ситуація виглядає так:
Ще у 1990-х кардинали без виборчого права становили менше третини всіх кардиналів — їх було менше 50. Під кінець понтифікату Йоана Павла ІІ їхня кількість перевищила 50 і часто становила понад третину загальної кількості. В останні два десятиліття зростання Колегії таке динамічне, що кількість електорів і неелекторів ніби поступово врівноважилися: 13 лютого 2017 року Колегія налічувала 120 кардиналів із правом голосу й аж 107 без виборчого права. За останні місяці цей рекорд побито. На сьогодні налічується 109 кардиналів-неелекторів.
Які причини такого стану справ? Окрім того, що допіру зараз проявляються наслідки реформ, проведених 55 років тому, є ще дві причини.
-Середній вік кардиналів. На сьогодні він становить 88 років (розрахунок на момент смерті), і з десятиліття в десятиліття цей показник зростав.
-Почесні призначення. Від часів реформи Павла VI і запровадження вікового обмеження для кардиналів-електорів стало традицією, що папи, окрім електорів, ще призначають кардиналами ієрархів, які осягнули 80 років. Таке призначення жодною мірою не впливає на гроно виборців; окрім того, цієї честі може бути удостоєний і священник-неєпископ, якого папа хоче відзначити максимально можливим способом. На останньому конклаві саме так було з настоятелем салезіанців о. Анхелем Фернандесом Артіме та капуцином-сповідником у санетуарії Божої Матері Помпейської о. Луїсом Паскуалем Дрі. Призначені таким шляхом кардинали звільнені від обов’язку прийняти єпископські свячення, якщо раніше вони їх не мали. Загалом почесних кардиналів віком понад 80 років призначено 23.
Окрім того, кардинал Джованні Беччу — єдиний у Колегії кардиналів, хто 2020 року зрікся виборчого права (внаслідок висунутих проти нього звинувачень у фінансових маніпуляціях). У грудні 2023 р. ватиканський суд першої інстанції засудив його до 5,5 року ув’язнення.
фінансово.
Щиро дякуємо!
