25 березня 2024 року в кафедральному соборі свв. Апостолів Петра і Павла в Кам’янці-Подільському на руки єпископа-ординарія Леона Дубравського свої обіти до стану богопосвячених вдів (ordo viduarum) склали Вероніка (Віра) Андрущишина і Людмила Грица (парафія св. Войцеха, с. Гвардійське), Марія Коваль та Генефа Габай (парафія св. Антонія, смт Віньківці).
Цей обряд відбувся вперше у новітній історії Римо-Католицької Церкви в Україні, хоча інститут богопосвячених вдів виводиться ще з апостольських часів. Апостол Павло у посланні до Тимотея пише: «Вдовицю вибирати не менш як шістдесятилітню, жінку одного тільки чоловіка, яка має гарне ім’я в ділах добрих: що дітей виховала, приймала подорожніх, що святим ноги вмивала, що тим, які в горі, допомагала, всяке добре діло сумлінно виконувала» (1 Тим 5, 9‑10). Чимало про цінність відданого на служіння Богу життя вдів писали також св. Августин і св. Амвросій.
Після Другого Ватиканського Собору практика благословляти вдів та вдівців у богопосвячений стан почала відроджуватися в Церкві; зокрема, її інтенсивний розвиток відбувся в Польщі.
Про таку можливість служіння Богу й Церкві ці жінки дізналися під час реколекцій для вдів та вдівців які організувало Дієцезіяльне душпастирство родин у 2021 році. Уже на той час живучи в чистоті й маючи глибокі стосунки з Богом, вони зрозуміли, що це сам Ісус запрошує їх присвятити своє подальше життя тільки Йому, не шукаючи жодних взаємин з іншим чоловіком, а лише повністю відповісти на Його любов, живучи євангельськими радами, служачи Церкві своєю молитвою, стражданнями та допомогою потребуючим. Взірцем для наслідування є чимало святих жінок зі Святого Письма, зокрема «Анна пророчиця, дочка Фануїла з покоління Асера; вона була вельми похила віком і жила сім років з чоловіком від дівування свого; зоставшися вдовою аж до вісімдесят четвертого року, вона не відходила від храму, служачи (Богові) вночі й вдень постом та молитвою» (Лк 2, 36‑37), а також Пресвята Діва Марія, бо Вона була водночас дівою і вдовою, яка присвятила все життя Ісусові та Його послідовникам.
На Святій Месі були присутні діти й онуки цих нових богопосвячених жінок, які дякували їм за свідчення віри та жертовності свого життя. Єпископ під час обряду благословення вручив їм спеціальні ознаки їхнього стану: хрест — щоб вони могли завжди вдивлятись у Христа, який, як це сказано в обряді, «зцілить твої рани і дасть орлині крила твоєму життю, аж до тієї хвилини, коли відповість на твій заклик: ‘Вставай! Ось Я приходжу!’», та книгу Літургії годин — як заохочення до молитви Церкви за світ, щоби слава Господня завжди лунала у їхньому серці.
У проповіді єпископ Леон зазначив, що богопосвячені вдови — це великий дар для Церкви в Кам’янець-Подільській дієцезії та всієї України, адже приховане, світське, присвячене Богові життя має свою цінність у Божих очах. Він висловив надію, що ці вдови будуть прикладом для інших, яких Господь кликатиме до цього стану, — щоб також інші жінки й чоловіки мали відвагу відповісти на такий поклик Бога, як це зробила Діва Марія. Бо це також свого роду місія у світі: живучи у своїх побутових умовах, приймаючи щоденний хрест хвороб, турбот і самотності, молитися за Церкву й бути знаком віри для оточення.
Єпископ також звернув увагу, що як Ісус колись турбувався про вдів і вони були для Нього важливі, так нині Він продовжуватиме це робити. Але й ми як християни маємо обов’язок допомагати вдовам, особливо тим, які вирішили присвятити себе служінню Богові. Варто згадати, що серед нових богопосвячених вдів є Вероніка Андрущишина, яка буде вже четвертою консекрованою особою у своїй родині, адже три її доньки (з шести дітей) вже присвятили себе служінню Богові та Церкві. Замолоду, ще до заміжжя, вона прагнула стати монахинею, але тоді відчула себе недостойною і пообіцяла Христу на своє місце привести чотирьох: і тепер це слово здійснилося.
Богопосвячені вдови житимуть по своїх домівках, служачи своїм сім’ям, а також дбаючи про духовний розвиток дітей та онуків. Вони своїм словом, а передусім життям, через складені на руки єпископа обітниці чистоти і послуху, прагнуть свідчити про Ісуса своїм знайомим та родині. Нині світ потребує знаків віри, передусім — присвячення свого життя Богові, незалежно від твого стану та минулого.
Богопосвяченими вдовами і вдівцями можуть стати жінки й чоловіки, яким виповнилось 60 років, які мали сакраментальний шлюб з одним чоловіком чи дружиною (що вже відійшли до Господа) і вже виховали дітей. Для цього вони мають звернутися до місцевого єпископа, щоб допоміг їм розпізнати це покликання до особистісних та глибших стосунків із Христом у довічній чистоті, послухові й самотності, через молитву, діла милосердя та служіння Церкві.
Богоспосвячені вдови — це особлива харизма і покликання, які разом із богопосвяченими дівами та монахинями є знаком Божого Царства для сучасного покоління. Тому просімо Бога, щоб Він через свого Святого Духа відкривав серця людей на цей дар повного присвячення себе Йому.