7 дарів Воскреслого Ісуса і нове творіння

Євангеліє від св. Йоана, яке ми читатимемо у Великодній період, часто звертається до образів і тем зі Старого Завіту.

Це стосується і сцени воскресіння, яка стає поемою про нове творіння.

Два сади

Якщо розглянемо другий розділ Книги Буття, то в поемі про створення людини прочитаємо, що вона була поміщена в саду, де, немов садівник, ходив сам Бог. Однак Едемський сад став місцем поразки першої людини, Адама, і перемоги гріха. У 19‑му розділі Євангелія від Йоана читаємо, що Ісуса поклали у гробницю в саду. Трохи далі, через кілька віршів, ми дізнаємося, що Марія Магдалина прийшла туди, коли було ще темно, і зустріла там садівника.

У цих декораціях, на око так сильно подібних до раю, відбувається щось принципово інакше. Ось остання людина, останній Адам — Ісус Христос розчавлює голову змія і здобуває перемогу над смертю, що розгулялась у світі через заздрість диявола, після падіння прабатьків людства. У саду, який став кінцевим моментом першого творіння, людина зазнала ганебної поразки. У саду, який став початком нового творіння, перемагає Бог-Людина, а з Ним — усі ми.

Дари творіння

У поемі про створення людини (я свідомо вживає слово «поема», бо це аж ніяк не опис, це поетичний роздум) читаємо про дари, які людина отримала від Бога. Ними стали: впорядкований світ, тварини, рослини, брак самотності, завдання доглядати за Едемським садом і, передусім, безпосередні стосунки з Творцем. Нове творіння в Ісусі приносить нові дари, про які Христос говорить на сторінках Євангеля від Йоана, коли каже, Хто Він.

1.Хліб життя

«Я — хліб життя. Хто приходить до Мене — не голодуватиме; хто в Мене вірує — не матиме спраги ніколи» (Йн 6,35).

Завдяки воскресінню Ісуса ми можемо приймати Його в Євхаристії. Це той хліб, що дає нам вічне життя. Причащаючись, ми отримуємо Тіло Воскреслого, яке з’єднується з нашим.

Автори Старого Завіту виклали в ньому цікаве бачення зміни людської «дієти». Спочатку вона міг споживати рослини, потім м’ясо тварин — але за винятком крові, яка була джерелом життя. Коли людина отримала Закон, деякі тварини були названі нечистими і їх не дозволялося їсти. Новий Закон не тільки робить усю їжу чистою, але також наказує споживати кров і самого Бога!

2.Світло світу

«Я — світло світу. Хто йде за Мною, не блукатиме у темряві, а матиме світло життя» (Йн 8,12).

Світло і темрява — важливі символи для євангеліста Йоана. Він пише, що деякі люди самі не хочуть наближатися до світла, щоб не вийшли на яв вчинки, бо вони напевно бояться кари. Ісус каже, що Його світло провадить до життя, і навіть якщо воно освітлює болісне і грішне місце, то для того, щоб його зцілити. Це відбувається, наприклад, у Таїнстві примирення і покаяння, де — навіть якщо ми бачимо тільки священника – наші гріхи прощає сам Воскреслий.

3.Брама для овець

«Істинно, істинно говорю вам: Я — двері для овець. Усі, скільки їх передо Мною прийшло, — злодії, розбійники. Вівці й не слухали їх. Я — двері. Хто ввійде крізь Мене — спасеться. Увійде він, вийде — і знайде пасовисько!» (Йн 10, 1.9).

Ворота (брама) у стародавньому місті були не просто проходом у стінах, але місцем зустрічей, торгівлі та судових справ. Брама є символом стабільності, безпеки, а також приналежності.

Воскресіння Ісуса, в якому ми беремо участь через хрещення та миропомазання, об’єднує нас у спільноту, яка — хоча й не позбавлена недоліків — має потенціал захистити нас, підтримати наш розвиток і провадити до спасіння. Це тому, що його брамою — захистом, стабільністю та певністю — є Ісус.

4.Добрий пастир

«Я — добрий пастир. Добрий пастир життя своє за овець покладе» (Йн 10.11).

Людина, яка віддає життя за тварину. На мою. думку, навіть сьогодні, коли собаки чи коти стають майже членами сім’ї, ніхто не віддасть своє життя взамін за життя вівці. Досконалий і всемогутній Бог став людиною і помер за кожну людину — навіть найгіршу і засуджену в наших очах.

Воскреслий, постійно присутній серед нас Ісус нагадує нам, що Його любов до кожного з нас не закінчилася. А щорічне святкування Його смерті й воскресіння означає, що також і ми — попри те, що минуло 2000 років після відкуплення — можемо отримувати його плоди.

5.Воскресіння і життя

«Я — воскресіння і життя. Хто в Мене вірує, той навіть і вмерши — житиме! Кожен, хто живе і в Мене вірує, — не вмре повіки» (Йн 11, 25-26).

Певно, всі ми боїмося смерті. І навіть якщо не її самої, то її страждання: болю, самотності, хвороби… Чому Ісус не усунув це зло, а прийняв його як один із нас? Нема відповіді на це питання.

Проте Воскреслий запевняє нас, що, віруючи в Нього, ми маємо вічне життя, і вічна смерть не буде нашою долею. Коли ми згадуємо Катехизм, який колись вивчали, і що там написано про останні справи людини, то пам’ять зосереджується на небесах як на меті віруючого. Але ми, християни, очікуємо воскресіння наших тіл, нам обіцяли нову землю. Ісус запевняє нас, що ми отримаємо цей дар.

6.Дорога, правда і життя

«Я — путь, істина і життя! Ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене» (Йн 14,6).

Ісус прийшов у світ, щоб показати нам, хто такий Бог. Він не суворий суддя чи поліцейський, який підстерігає, коли ж ми щось скоїмо. Він не є вічно розгніваним божеством, яке потрібно задобрювати жертвами. Він не далекий від нас деміург. Ісус — це шлях, спосіб пізнання правди про Бога, який дарує себе, щоб людина могла жити з Ним у вічності.

7.Я є

«Це Я, каже їм Ісус» (Йн 18,5).

«Я є» — це ім’я, яке Бог об’явив Мойсеєві, підкреслюючи, що тільки Він — Бог істинний, а божки язичників — тільки ілюзія. Цим Він зазначив, що Він — Бог, який є біля людини, при людині. Це виразно підкреслює ім’я, яким прозвано Ісуса, — Еммануїл, «Бог-з-нами» (пор. Мт 1,23), а також його земне ім’я — Єшуа, «Бог спасає».

Христос, який каже про себе «Я є», всім своїм життям, діяльністю, смертю і воскресвнням переконує нас, що Він для людини, є Богом, який цю людину спасає і перебуває по її стороні. Останній з дарів нового творіння — це впевненість, що ми маємо Отця, Сина і Духа по нашій стороні.

Переклад CREDO за: Даріуш Дудек, Aleteia