Досвітня темрява Великодня. Чому Воскреслий об’явився не всім?

«Це не Великий День. Це Велика Ніч. Бо стільки всього незрозумілого. Бо ми більше знаємо, ніж не знаємо».

Так пише у своїх великодніх роздумах отець Войцех Венґжиняк.

Це не Великий День.
Це Велика Ніч.
Бо стільки всього незрозумілого. Бо ми більше знаємо, ніж не знаємо.

Чому, наприклад, Він не об’явився всім?
Або принаймні авторитетним людям, ученим чи владі?
А чому Він не воскрес у наші часи, щоби ті, хто сумнівається, могли в Нього увірувати?
А якщо навіть воскрес, то це все одно не змінило світ!
Не змінило людей, бо й надалі є війни і кривди.

Це не Великий День, це Велика Ніч…

Але ж чи справді?

Євангеліє вживає слово «proi» — «світанок». Рано вранці. Йоан пише, що Марія Магдалина подалася «ранесенько (proi), як ще не розвиднілось (Йн 20,1). Марко написав, що жінки пішли до гробу «рано-вранці (proi), як сходило сонце» (Мк 16,2). «Proi» — це момент, коли ніч бореться з днем, темрява — зі світлом, невидиме — з очевидним.

Щось там починає виднітися. Перші промінчики кажуть:

Нічого би не дало те, якби Він об’явився всім. Усі люди вірять, що любов — найпрекрасніше, а все одно одні одним завдають кривду.

Нічого би не дало те, якби Він об’явився авторитетам. Історики часів Йосифа Флавія вважали, що у стародавні часи люди жили по тисячу років. У «Юдейських старожитностях» Флавій пише: «Манетор, автор історії єгиптян, і Берозус, який зібрав традиції халдейські, а також Мохус, Гестіей та Єронім Єгиптянин, які написали історії Фінікії, стверджують те саме, що я тут пишу; також Гесіод, Гекатей, Гелланік, Акусилай, а крім тих — Ефор і Миколай Дамаський пишуть, що раніше люди жили по тисячі років» (ІІІ, 6). То були найбільші авторитети — а нині ми сміємося з того, що вони говорили. Те саме було би з воскресінням.

Нічого би не дало, якби Він об’явився в наші часи, бо ті, хто прийде після нас, теж не всі би нам повірили.

Це правда, що Він не змінив світу; але ж Він не прийшов змінювати світ — бо світ створений добрим. Ми чули у вігілію: те, що Бог створив, було добре; було навіть дуже добре.

Це правда, що Він не змінив людей, бо надалі є війни і людська кривда; але правдою є також і те, що людей Він змінив. Вони творять спільноту Церкви, бо вірять, що Бог їх ніколи не покине; вони сподіваються життя по смерті, бо якщо Він воскрес, то й ми жити будемо. Вони здатні любити більше, дехто навіть — віддаючи життя за інших.

Щось таки змінилось після воскресіння.

Proi — ранній ранок. Це — наш час. Ми ще добре пам’ятаємо, що означає Велика Ніч, бо ще чимало мороку чаїться в наших серцях. Але раннього ранку вже є стільки Божого світанку, пасхальних променів світла, що з кожним роком, як із кожною хвилиною досвітку, ми стаємо щораз ближчими до Великого Дня — дня зустрічі з Воскреслим Ісусом у повноті вічного світла Сонця, яке ніколи не згасне і яке прожене кожну Велику Ніч.