Під час зустрічі з Верховним архієпископом Рафаелем Таттілом і членами Сиро-Малабарської Католицької Церкви, що відбулася у Ватикані в понеділок, Папа Франциск закликав до єдності та послуху в умовах тривалого літургійного конфлікту.
Оскільки багато хто побоюється розколу в давній церкві східного обряду, Папа підкреслив важливість єдності, сказавши: «Окремо від Петра, верховного архієпископа, немає Церкви», повідомляє CNA.
Він закликав вірних «просуватися вперед» у послуху Церкві, кажучи: «Ви слухняні, а де є послух, там і Церква. Де непокора, там і розкол».
Що відбувається у Сиро-Малабарській Церкві?
Сиро-Малабарська Церква перебуває у повному сопричасті з Римо-Католицькою Церквою. Її членів часто називають «християнами святого Томи», оскільки її походження, як вважають, сягає місіонерської проповіді апостола Томи.
Сьогодні у світі налічується понад 5 мільйонів сиро-малабарських католиків — в Індії, США, Великій Британії, Канаді, Австралії, Новій Зеландії та на Близькому Сході.
Десятиліттями сиро-малабарські католики мали жорсткі суперечки щодо того, чи повинні священники, відправляючи Месу (яку називають Святою Курбаною) стояти обличчям до вівтаря («ad orientem») чи до людей («versus populum»).
У 1999 році Синод Єпископів Сиро-Малабарської Церкви спробував вирішити конфлікт, постановивши, що всі священники мають стояти обличчям до народу під час Літургії Слова, а під час Літургії Євхаристії — обличчям до вівтаря.
Однак ці вказівки не поклали край суперечці, оскільки кілька дієцезій відмовилися впроваджувати зміни, надаючи перевагу відправі Меси обличчям до людей. Зрештою, у конфлікт втрутився Папа, зобов’язавши всіх виконати декрет до Різдва 2023 року.
Повідомляється, що більшість парафій дотрималися встановленого Папою терміну, однак протести й конфлікти тривають і далі. Суперечка навколо цього питання призвела до спалахів насильства, змусила сотні сиро-малабарських священиків кинути виклик своїм єпископам і призвела до загрози нового розколу.
Папа вирішує суперечку
У понеділок Папа Франциск рішуче засудив поділ, заявивши, що такі суперечки щодо Меси «несумісні з християнською вірою» і свідчать про «серйозну неповагу до Пресвятих Тайн».
Він назвав їх роботою «диявола, роздільника», який, за його словами, «підкрадається і перешкоджає найсердечнішому бажанню, яке Господь висловив перед смертю: щоб ми, Його учні, були єдиними, без поділів і без розриву сопричастя».
«Керівним критерієм, істинно духовним, який походить від Святого Духа, є сопричастя: це вимагає від нас самоперевірки нашої відданості єдності та нашої вірної, смиренної, шанобливої та слухняної турботи про отримані нами дари», — сказав Папа. Він закликав Таттіла та інших єпископів і священників обряду сприяти дискусії з незгодними, зазначивши, що «захист єдності — це не благочестивий заклик, а обов’язок».
«Давайте зустрічатись і говорити без страху, це добре; але перш за все, давайте молитися, щоби світло Духа, яке примиряє відмінності та обертає напруженість у єдність, могло вирішити суперечки», — сказав він, додавши, що небезпечна спокуса зосередитись на одній деталі та небажання її відпустити, навіть якщо це шкодить благу Церкви походить від самореферентності, яка заважає прислухатися до іншого способу мислення, крім власного.
У тому ж дусі він засудив попередні спроби «деяких вірних» вестернізувати — або латинізувати — Сиро-Малабарську Церкву, яку він назвав одним із «незамінних скарбів у житті Церкви».
«Християнський Схід дозволяє нам черпати з давніх і постійно нових джерел духовності; вони стають свіжими джерелами, які дають життєву силу Церкві», — сказав Папа, закликаючи сиро-малабарських християн зберегти свою самоідентичність як «sui iuris», самостійний обряд «свого права», «щоби ваш великий літургійний, теологічний, духовний, і культурний спадок міг сяяти ще яскравіше».
Папа також оголосив, що він офіційно надає обрядову юрисдикцію над сиро-малабарськими мігрантами-християнами, які проживають на Близькому Сході.
«Я хочу допомогти вам, а не витіснити вас», — сказав Папа, додавши, що «оскільки природа вашої Церкви свого права дає вам змогу не лише ретельно досліджувати ситуації та виклики, з якими ви стикаєтеся, але також вживати відповідних кроків, ставтеся до них з відповідальністю та євангельською відвагою».