Погляд

Чи жартували середньовічні люди про Церкву?

15 Травня 2024, 18:01 1032

Сучасна популярна культура часто зображує Середньовіччя як похмурий, темний період, позначений своєрідною «диктатурою» Церкви. 

Багато фільмів і передач намагаються створити враження, нібито священники і єпископи навмисно тримали людей у полоні невігластва і забобонів, залякуючи вічними пекельними муками (і куди ж без всюдисущої інквізиції!), щоб утримувати над ними владу. Природно, що у таких умовах мало у кого виникало би бажання вступати у суперечки з «церковниками» — що вже казати про будь-які жарти на церковну тему.

Однак насправді середньовічні люди нічим не відрізнялися від нас у своєму природному прагненні жартувати про свої реалії і кепкувати над ближніми. У 1470 році італійський вчений Поджо Браччоліні, один з найяскравіших умів свого часу, що тривалий час співпрацював з папським двором, уклав збірку «Facetiae» («Дотепи») — велику колекцію анекдотів і жартів про середньовічну Церкву. Він казав, що зробив це, «щоб наш розум, обтяжений різноманітними турботами та тривогами, час від часу насолоджувався відпочинком від своєї постійної праці та був спонуканий до бадьорості і веселощів дещицею гумору». Ось три приклади таких жартів.

Читайте також: 10 популярних міфів про «дике» Середньовіччя

 

Священник, що заплутався у цифрах

Якось один священник тлумачив своїй пастві уривок із Євангелія, де говориться про те, як Ісус нагодував п’ять тисяч людей п’ятьма хлібинами і двома рибинами, однак помилково сказав, що людей було п’ятсот. Його писар пошепки звернув увагу священника на помилку, зазначивши, що у Євангелії сказано про п’ять тисяч. «Мовчи, дурню, — сказав священник, — їм буде важко повірити навіть у цю кількість, яку я назвав».

 

Гладкий чернець

Одного вечора абат Септімо, дуже гладкий і тілистий чолов’яга, прямував до Флоренції. Дорогою він зустрів селянина і запитав у нього: «Як гадаєш, чи зможу я пройти крізь браму?» Абат мав на увазі, чи вдасться йому дійти  до міста до того, як міську браму зачинять на ніч — це була звичайна практика у середньовічних містах. Однак селянин, роздивившись свого співрозмовника, по-своєму витлумачив його питання і щиро відповів: «Звісно, що так; якщо туди проходить віз із сіном, чому би не пройти і вам?»

 

Король і кардинал

Ця історія сягає часів «Авіньйонського полону», коли папський престол тимчасово перебував у французькому місті Авіньйон. Якось король Франції, спостерігаючи за пишним почтом, що супроводжував папські виїзди, обурено запитав у місцевого кардинала, чи вдавалися апостоли Христові до таких демонстрацій розкоші? «Авжеж, ні, — відповів йому кардинал, — але ж апостоли жили у ті часи, коли королі теж жили інакше, як прості пастухи і скотарі».

Читайте також: Як середньовічні вчителі скаржились на своїх учнів

 

Ольга Герасименко, за матеріалами Medievalists.net

 

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

[recaptcha]

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам:

Immediate Unity z-lib books

Casino news

Casino News Bets News Slots Aviator