У наші часи щораз більше ширяться ідеології, що суперечать християнській вірі. Деякими з них можна легко «заразитися» і сплутати основні істини про Бога.
В еру інформації і технологій християнина накривають з головою хвилі поглядів, які легко можуть зіпсувати його віру, віддаляючи від учення про Бога і Церкву, яке було нам переказане вже у Старому Завіті і яке підтвердив Ісус Христос.
Тому варто нагадати, ким є Бог.
Бог — єдиний
Катехизм Католицької Церкви нагадує, що Символ віри починається зі слів «Вірую в єдиного Бога»:
«Такими словами починається Нікейсько-Константинопольський Символ віри. Визнання єдиності Бога, яке має свої витоки в Божому Об’явленні Старого Союзу, невіддільне від визнання існування Бога і настільки ж основне. Бог єдиний — і є тільки один Бог: ‘Християнська віра визнає, що є один єдиний Бог — за природою, за істотою, за сутністю’» (ККЦ 200).
Далі сказано:
«Сам Ісус підтверджує, що Бог є ‘Господь Єдиний’ і що треба Його любити ‘всім серцем, усією душею, всією думкою своєю й усією силою’ (пор. Мк 12, 29‑30)».
Тож любімо Бога, який Є і який є Єдиний.
Бог об’являє своє ім’я
«Бог об’явився Ізраїлеві, своєму народові, дозволивши йому пізнати своє Ім’я. Ім’я виражає сутність, самовизначення особи і сенс її життя. Бог має Ім’я. Він не є безіменною силою. Виявити своє ім’я означає дозволити іншим пізнати себе; це певним чином віддати себе іншим, стати для них доступним, відкритися, щоб тебе глибше пізнали і звертались до тебе на ім’я» (ККЦ 203).
Варто підкреслити, що Катехизм стверджує категорично: Бог має ім’я, бо Він не є якоюсь силою, тобто якоюсь енергією, в чому нас намагаються переконати деякі філософські течії.
Бог — це Особа
Бог є Особою; навіть більше: згадуючи таємницю Пресвятої Трійці, ми визнаємо існування трьох окремих Божественних Осіб: Отця, Сина і Святого Духа, які є єдиним істинним Богом.
А якщо сказаного вище буде замало, то ось іще: енергія змінюється, а Бог — ні:
«У Ньому ‘нема ані зміни, ані тіні переміни’ (Як 1,17). Він є ‘Сущий’, ‘Той, Хто Є’, завжди і на віки вічні, і так Він залишається завжди вірним самому собі і своїм обітницям» (ККЦ 212).
Із цього розуміємо, що особовий Бог, у якого ми віримо, є Творець, Відкупитель і Освятитель, який створив нас із любові й прагне, щоб ми «довіряли Богові в усіх обставинах, навіть найважчих» (ККЦ 227).
Тому не даймо себе звести на манівці різним теоріям та ідеологіям, відвести від віри наш розум, яким ми маємо повністю («всією думкою») любити істинного Бога.
Переклад CREDO за: Моніка Муньос, Aleteia
фінансово.
Щиро дякуємо!
