Ми живемо в суспільстві, яке заохочує швидкість — у такому собі царстві «Форсажу», якщо хочете.
Швидкість — важливий елемент більшості відеоігор для дітей і підлітків: гравці стрибають через перешкоди або перемагають своїх ворогів, щоби перейти на наступний рівень.
Те саме відбувається з нашою роботою та спілкуванням. Ми хочемо, щоби наш комп’ютер і мобільний телефон працювали все швидше й швидше, щоб вони негайно виконували наші команди. У нас є функція «миттєвого» обміну повідомленнями; сама назва говорить за себе.
Сучасний світ цінує швидкість, оскільки вона допомагає нам робити більше за менший час і (ймовірно) краще контролювати світ довкола нас. Фільми та серіали прославляють людей, які швидко ухвалюють рішення і роблять свої справи. Швидкість — це характеристика багатьох супергероїв.
Але будьте обережні! Від швидкості немає користі, якщо її не супроводжує розсудливість. Якщо ми будемо діяти швидко, але не подумавши, у нас, ймовірно, виникнуть проблеми.
Ось приклад, мабуть, зрозумілий більшості з нас: готуючи страву за новим рецептом, ми спочатку збираємо всі інгредієнти, а потім читаємо весь рецепт, перш ніж розпочати роботу. Ми повинні враховувати послідовність усіх етапів і відносний час приготування різних частин страви. Якщо ми прочитаємо лише перший крок і відразу візьмемося за роботу, далі ми можемо прочитати: «Під час виконання першого кроку обов’язково розтопіть масло на сковороді, щоб воно було напоготові…» Ой! Поспішиш — людей насмішиш.
Деякі люди починають діяти, не плануючи свій шлях наперед. Наприклад, вони можуть поїхати своїм звичайним маршрутом, не перевіривши, чи є на дорозі затори — і як наслідок втрачають купу часу, чого в іншому випадку можна було би уникнути.
У наших стосунках із родиною, друзями та колегами буває так, що ми чуємо якусь інформацію і реагуємо на неї миттєво та імпульсивно. Ми засмучуємося, надсилаємо гнівне повідомлення, підвищуємо голос… і лише потім розуміємо, що інформація, яку ми отримали, була неповною або неправдивою. На жаль, ми не можемо перевести стрілки годинника назад, але на майбутнє нам не зайве буде знати, як зупинитися і подумати, перш ніж реагувати.
Одним словом, швидкість часто переоцінюють. Вона працює на нас лише тоді, коли ми використовуємо голову. Часто це означає витратити трохи більше часу на роздуми, перш ніж діяти.
Як подолати свою схильність до необдуманих дій? Ось три пропозиції.
1.Думайте, що робите
Що я роблю? Це питання допоможе нам зосередитися на поточному завданні, замість того, щоб намагатися виконувати кілька завдань одночасно, поглядаючи на мобільний телефон або відволікаючись на розмову людей поруч.
Корисно також проаналізувати, чи те, що ми робимо, насправді є наразі найважливішою справою, чи ж у нас погано розставлені пріоритети. Міркуючи над цим, ми можемо визначити, чи не відволікаємось ми на те, що вважаємо терміновим, натомість пропускаючи щось справді важливе.
2.Чому ви робите те, що робите?
Можливо, я реагую імпульсивно, піддаючись гніву? А може я потураю своєму марнославству, сподіваючись, що інші помітять мою ефективність на тлі інших колег? Чи може мною керує гординя, тому що хтось образив мої почуття, і я хочу помститися? А можливо, мої дії насправді приховують мою лінь, адже рухатися вперед, не продумуючи деталей, набагато легше?
3.Подивіться на наслідки своїх дій
Якщо ми справді замислимося над тим, що ми робимо, то зрозуміємо, що імпульсивні дії мають наслідки. Краще визнати це заздалегідь, ніж потім шкодувати. Тому зупиніться на мить і спробуйте чесно передбачити, якими будуть результати ваших дій. Це може бути особливо корисно, коли йдеться про те, що ми говоримо іншим, як ми витрачаємо гроші, що «лайкаємо» у соціальних мережах і як виховуємо своїх дітей.
Так, зупинка для того, щоб все обміркувати, уникаючи імпульсивних дій, може трохи сповільнити нас, але це також зробить нас ефективнішими у діяльності та щасливішими у житті.
Переклад CREDO за: Долорс Массот, Aleteia