Чим було чудо з Больсени? Хто така блаженна Юліанна? Чому урочистість Божого Тіла відзначають у різні дні? Ось 10 цікавинок, пов’язаних з урочистістю Тіла і Крові Христових.
Свято Божого Тіла — це простонародна назва урочистості Пресвятого Тіла і Крові Господа Ісуса Христа. Це рухоме свято, яке Церква призначила на четвер після неділі Пресвятої Трійці.
Цього дня вірні Католицької Церкви римського обряду проходять в урочистих процесіях із Євхаристійним Ісусом вулицями своїх міст і сіл. Принаймні, за мирних і спокійних часів так зазвичай було.
1.Рухоме свято
Дата цієї урочистості залежить від того, коли випадає Великдень. Його розраховують, за давнім узгодженням іще неподіленої Церкви, на Першому Нікейському Соборі, на першу неділю після першої весняної повні Місяця. Тому свято Божого Тіла це 60‑й день після Пасхи.
2.Четвер не був випадковим
Святкування урочистості Божого Тіла невипадково розпочалося в день четверга. Це день Останньої вечері, коли Господь Ісус установив Таїнство Євхаристії, перемінивши хліб і вино у свої Тіло і Кров. Але Великий Четвер це початок Страстей. Тому Боже Тіло — це окрема радісна урочистість. Цей день для свята вибрав сам Ісус.
3.Це не «римське» свято
Урочистість Тіла і Крові Христа з’явилася не в Римі, а в Бельгії. 1245 року Господь Ісус об’явився монахині-августіанці Юліанні у Льєжі й сам сказав, що бажає окремого свята на честь своєї реальної присутності у Євхаристії. Він також сам вказав, що це має бути четвер після неділі Пресвятої Трійці. Дослідивши ці об’явлення, єпископ Робер установив свято Божого Тіла у дієцезії Льєжа.
4.Чому святкуємо в неділю?
Конференція єпископів РКЦ в Україні постановила ще на початках відновлення Церкви та Незалежності України, що з душпастирських міркувань цю урочистість відзначатимуть у неділю, щоб якомога більше вірних могли взяти участь у богослужіннях та процесіях.
До речі, у Ватикані теж урочистість Божого Тіла святкують у неділю. Тому що в державі Італії це свято, як і Вознесіння, перенесені на вихідний день із тих самих душпастирських міркувань.
5.Свято як повчання про віру
Свято Божого Тіла постало як вираження руху вшанування реальної присутності Боголюдини Ісуса у Євхаристії, на спротив єресі Беренгарія, який твердив, що істинне прославлене Тіло Христа перебуває тільки в Небі. Отож перемінення хліба і вина в Тіло і Кров є неможливим, бо Христос не може перебувати у двох місцях одночасно. Об’явлення блаж. Юліанні були заодно повчанням Церкві та підтвердженням істинності її віри.
6.Урбан IV — перший «папа від Божого Тіла»
11 серпня 1264 року папа Урбан IV підписав буллу «Transiturus de hoc Mundo». Нею свято Божого Тіла було проголошене святом Римської Католицької Церкви. Однак цей документ не встиг бути проголошеним — папа помер. Тільки 1317 року папа Йоан ХХІІ долучив цю буллу до кодексу канонічного права.
1389 року папа Урбан VI вніс урочистість Пресвятого Тіла і Крові Христових до числа свят Вселенської Церкви.
7.Перші процесії — в Кельні
Перші процесії в урочистість Божого Тіла відбулися в 1265-1275 роках у Кельні. Тоді на чолі процесії несли хрест із Пресвятими Дарами. У XIV столітті процесії поширилися з Німеччини у Польщу, північну Італію, Англію. В XV столітті вже будували чотири стаційні вівтарі. У процесії брали участь духовенство, представники ремісничих цехів, церковні братства, численні вірні. Інколи ці процесії поєднували з благальними молитвами про добрий урожай, відвернення нещасть і недороду.
8.Євхаристійний догмат і чудо з Больсени
На розвиток євхаристійного культу, встановлення і поширення свята Божого Тіла справило вплив прийняття 1215 року на IV Латеранському Соборі догмату про транссубстанціацію (переісточення) — тобто реальну переміну хліба і вина у Тіло і Кров Ісуса. 1263 року в Больсені (нинішня Італія) сталося чудо. Під час Меси священник побачив, як із консекрованої Гостії, просто на корпорал, розкладений на вівтарі, потекла кров.
9.Октава Божого Тіла
Октава (вісім днів святкування) Божого Тіла існувала в римській літургії до 1955 року. Однак папа Пій ХІІ її скасував.
10.Традиції
Найвідоміша традиція — це будування чотирьох стаційних вівтарів, біля яких процесії зупиняються, священник читає уривок із Євангелія, виголошує відповідну молитву і благословляє своє місто чи село Пресвятими Дарами. До найкрасивіших традицій безсумнівно належать квіткові килими.
Підготовлено CREDO за матеріалами: Niedziela
Читайте також:
Санктуарій Крові Христової в Ченстохові — один із небагатьох у світі