Християнство має довгу історію медитації, яку протягом століть вдосконалювало багато святих. Але й сьогодні християни ставлять питання, як вписати медитацію у практику своєї віри.
Катехизм Католицької Церкви присвячує кілька абзаців християнській медитації та пояснює її як метод молитви, зосереджений на певній думці чи духовній темі:
«Розважання (медитація) — це передусім пошук. Дух шукає розуміння питань християнського життя, “чому?” і “як?”, щоб приєднатися до того, чого просить Господь, і відповісти на Його прохання. Для розважання необхідна увага, яку нелегко приборкати. Звичайно у цьому допомагає книга, їх у християн є вдосталь: Святе Письмо, а особливо Євангеліє, святі ікони, літургійні тексти дня чи пори року, писання духовних отців, праці про духовне життя, велика книга творіння і також книга історії — сторінки, які Бог пише “сьогодні”» (ККЦ, 2705).
Медитацію можна описати як різновид рефлексії, під час якої людина розмірковує над істинами життя та відкриває свою особисту участь у Божому плані.
Святий Франциск Сальський пропонує короткий опис християнської медитації у своїй книжці «Вступ до побожного життя»:
«Прогулюючись гарним садом, більшість людей зазвичай зриває кілька квіток, щоб зберегти їх і насолоджуватися їхнім ароматом протягом дня. Отже, коли розум досліджує якусь таємницю під час медитації, добре вибрати один або кілька моментів, які особливо привернули вашу увагу і, ймовірно, будуть корисними для вас протягом дня; це слід зробити відразу, перш ніж ви облишите предмет вашої медитації».
Читання Євангелія чи будь-якої іншої духовної книги може бути корисною формою медитації, оскільки це пропонує численні духовні теми, над якими ваш розум може розважати.
Християнська медитація передусім полягає у наповненні розуму духовними думками, а також у запрошенні Бога відкрити вам більше про Нього та про ваше власне місце у цьому світі.
фінансово.
Щиро дякуємо!
