Німецька допомога Україні зменшена удвічі: час користуватися заарештованими російськими активами

Наступного року Україна матиме підтримку в розмірі 4 млрд євро — що удвічі менше, ніж у 2024 році.

У 2026 році на схід піде 3 млрд євро німецьких грошей, а потім по пів мільярда щороку. Про такі домовленості німецької правлячої коаліції пише «Frankfurter Allgemeine Zeitung».

Мораторій на нову допомогу вже діє і вплине на нові заявки на фінансування, пише FAZ. Попередньо погоджена допомога має дійти до Дніпра. Скорочення стали наслідком тертя в коаліції, яка складається з соціал-демократичної СДПН, ліберальної ВДП і ультралівих Зелених.

У листі, надісланому до Міністерства оборони Німеччини 5 серпня 2024 року, міністр фінансів Крістіан Лінднер заявив, що майбутнє фінансування більше не надходитиме з федерального бюджету Німеччини, його джерелом стануть заморожені російські активи.

У червні Німеччина та інші країни G7 досягли попередньої домовленості про використання приблизно 300 мільярдів доларів російських активів, заарештованих західними фінансовими установами. Ця сума призначена для забезпечення кредиту в розмірі 50 мільярдів доларів для України. Однак уряди ще не узгодили деталі програми і технічні переговори можуть затягнутися надовго.

Берлін вже сигналізував про зміну курсу щодо України, коли минулого місяця правляча коаліція ухвалила попередню угоду щодо проєкту бюджету на 2025 рік. Документ включав детальні плани скорочення майбутньої допомоги Україні вдвічі, до 4 мільярдів євро, щоби продовжити інші проєкти. Квота у 8 мільярдів євро призначена на військову допомогу Україні цього року. Видатки на наступний рік також уже сплановані. На 2026 рік виділено лише 3 мільярди євро, а на 2027 і 2028 роки — по пів мільярда євро.

Після того, як кабінет Шольца схвалив проєкт бюджету, Лінднер заявив, що Україні доведеться більше покладатися на кошти з «європейських джерел», а також на заморожені російські активи. Однак поки що незрозуміло, чи надійдуть ці гроші і коли саме. Використання російських грошей викликає правові питання.

Зміну курсу Німеччини щодо України сповістило також інтерв’ю Августа Ганнінга — колишнього керівника німецької розвідки, пов’язаного з СДПН. Ганнінг, який тривалий час співпрацює з російським бізнесом, звинуватив Україну в підриві газопроводу «Північний потік» за погодженням із Польщею. Він заявив, що ця акція завдає шкоди Німеччині і що Берлін повинен вимагати компенсації.

Переклад CREDO за: Opoka