Мабуть, всі ми добре знаємо історії про Адама і Єву, Ноїв ковчег і, звичайно, розповіді про життя Ісуса. Але Святе Письмо — це дуже велика книга, і вона містить набагато більше, ніж популярні історії.
У ній є чарівні риби, велетні та пророк, який, очевидно, дуже переймався власною лисиною. Втім, Святе Письмо натхненне Словом всемогутнього і невимовного Бога, тож, можливо, нам не варто так дивуватися, що деякі речі здаються нам химерними.
Ось сім найхимерніших історій зі Святого Письма.
1.Шлюби між велетнями і людьми
Якщо ви дивилися фільм «Ной» з Расселом Кроу у головній ролі, можливо, вас збентежили гігантські скелеподібні монстри. Хоча багато що про цих персонажів — художня вигадка, вони, однак, не позбавлені основи зі Святого Письма.
«І сталось, як почали люди множитися на землі та народилися в них дочки, побачили сини Божі людських дочок, що були гарні, та й стали брати їх собі за жінок, хто котру вподобав. І сказав Господь: Не перебуватиме дух мій у чоловікові назавжди, бо він також є тіло, й тому віку його буде 120 років. Були ж того часу велетні [нефіліми] на землі — були вони й потім, коли сини Божі жили з дочками людськими, й ці їм родили. То були славетні велети давнини» (Бут 6, 1-4).
Якщо ви чухаєте потилицю, розмірковуючи, про що саме мова, тоді ласкаво просимо до клубу. Хто такі «сини Божі» і хто такі «дочки людські»? Чи були «сини Бога» ангелами, а їхнє потомство, відповідно, напівкровними нащадками ангелів і людей? Чи були вони нащадками праведного сина Адама і Єви Сифа?
«Нефіліми», тобто «велетні» — хто вони такі? Вони діти «синів Божих» і «дочок людських», чи щось інше? Хто вони, ті «славетні велети давнини»? Чи були вони натхненниками стародавніх міфів інших культур — наприклад, давньогрецьких?
2.Гроші не ростуть на деревах, але трапляються у риб’ячих пащах
Якщо хтось думає, що Бог не має почуття гумору, просто покажіть йому цей уривок.
Різні лідери та чиновники завжди намагалися спантеличити Ісуса. Коли збирачі податків хотіли знати, чи сплатив Ісус і Його учні певний податок, Ісус сказав своїм учням, що Він, звичайно, звільнений від податку (бо Він — Бог, і все таке інше), але щоб уникнути непорозумінь, вони його сплатять.
Але потім Ісус каже Симону Петру, де взяти гроші:
«Однак, щоб вони нам цього не взяли за зле, піди до моря, закинь вудку, візьми першу, яка попадеться, рибу, і відкрий їй рота: там знайдеш ти статир; візьми його й дай їм за мене й за себе» (Мт 17, 27).
Що? Ісус міг просто клацнути пальцями, і гроші би з’явилися. Але я припускаю, що Йому подобається, коли все цікаво.
3.Хто сміється над лисиною пророка, того розірве ведмідь
Ось чудова повчальна історія для дітей, щоб привчити їх поважати старших.
«Звідти пішов він [пророк Єлисей] у Бетел. Як же йшов він дорогою, повибігали малі хлопчики з міста і стали сміятись із нього, приговорюючи: “Ходи, лисий, ходи, лисий!” Обернувсь він, поглянув на них та й прокляв їх ім’ям Господнім. Тоді дві ведмедиці вийшли з лісу й роздерли сорок двоє дітей. Звідти пішов він на Кармель-гору, а звідси повернувсь у Самарію» (2Цар 2, 23-25).
Так, краще не зв’язуватися з Божими пророками.
4.Пророк вступає у суперечку з ослицею — і програє
Чи ви коли-небудь замислювалися, на що ваша домашня тваринка витріщається, або від чого тікає? Це може бути ангел.
Пророк Валаам їхав верхи на своїй ослиці, коли та раптом збилася зі шляху і пішла у поле. Він почав бити тварину, щоб повернути її на дорогу, а ослиця придавила ногу Валаама до стіни. Він знову вдарив тварину, після чого та просто вляглася. Тоді Валаам розлютився і почав лупцювати її палицею.
Святе Письмо розповідає, що було далі:
«Розтулив тоді Господь рота ослиці, й вона мовила до Валаама: “Що бо я скоїла тобі, що б’єш мене вже втрете?” І відказав Валаам ослиці: “Бо ти глумишся з мене; був би в мене меч у руці, я вбив би тебе на місці”. А ослиця до Валаама: “Чи я ж не твоя ослиця, на якій ти завжди їздив відколи живеш і аж посьогодні? Хіба я звикла так поступати з тобою?” А він до неї: Ні» (Чис 22, 28-30).
Дивно, але в суперечці перемагає ослиця!
«Тут відкрив Господь очі Валаамові, й побачив той ангела Господнього, що стояв на дорозі, та голий меч у руці в нього. І вклонився він, і припав обличчям до землі. Ангел же Господній запитав його: “За що бив єси свою ослицю аж тричі? Ось я вийшов перепинити тобі дорогу, бо путь твоя супротивна мені. Ослиця бачила мене й завернула передо мною оце вже тричі. Була б вона не завернула передо мною, давно вже я вбив би тебе, її ж лишив живою”» (Чис 22, 31-33).
Тож наступного разу, коли ваша тваринка не слухатиметься, подумайте, що вона може просто намагатися врятувати вас від ангела смерті.
5.Ворог, гладкий настільки, що у ньому можна загубити меч
Це повторювана модель в історії стародавнього Ізраїлю: ізраїльтяни живуть комфортно, потім відвертаються від Бога, Бог посилає на них лихо, щоб змусити їх навернутися, а потім посилає героя, який їх урятує.
У Книзі Суддів написано, як Еглон, моавський цар, заволодів Ізраїлем, і Бог воскресив героя Егуда, про якого Святе Письмо згадує як про «лівака» (у сенсі «шульга»). Після того, як Егуд приніс данину цареві Еглону, який, згідно зі Святим Письмом, був «вельми гладким» чоловіком, він сказав цареві: «Є в мене до тебе, царю, таємне слово» (Суд 3, 19).
А далі було так: «І як наблизився Егуд до нього, він сидів у прохолодній горниці, що була для нього одного. Егуд і каже: “Маю Боже слово до тебе.” Той підвівсь із свого крісла. Тоді Егуд, простягнувши ліву руку, вхопив меча по правім боці в себе, та й всадив йому в живіт так, що за лезом ввійшло й держало, і жир зімкнувся вколо леза, тож він не витяг меча з його живота» (Суд 3, 20-22).
Зайве говорити, що навряд чи Егудові вдалося повернути свій меч.
6.Помри, смоковнице!
Одна з найвірніших ознак того, що Ісус — Син Божий, це Його схильність до дивних вчинків.
Наприклад, таких:
«Уранці, повертаючись до міста, Він зголоднів. Побачивши одну смоковницю край дороги, Він підійшов до неї, та не знайшов на ній нічого, крім самого листя, тож сказав до неї: “Нехай повік не буде з тебе плоду!” І негайно же смоковниця всохла» (Мт 21, 18-19).
Згадайте цю історію наступного разу, коли хтось питатиме: «Що зробив би Ісус?»
7.Бог намагається вбити Мойсея, але його дружина рятує його за допомогою крайньої плоті його сина
Всі знають історію: євреї були рабами в Єгипті, Бог говорив з Мойсеєм у палаючому кущі, а потім Мойсей попросив фараона відпустити його народ. Це все правда, але була ще одна коротка інтермедія, яка, найпевніше, ніколи не потрапить у кіно.
Коли Мойсей повертався у Єгипет, раптом сталося таке:
«У ночівлі по дорозі Господь зустрів його і шукав убити його. Тоді [дружина Мойсея] Ціппора взяла кремінь, і відрізала крайню плоть сина свого, і доторкнулася нею до ніг Мойсея та й сказала: “Справді, ти ти для мене наречений крові!” Тому він залишив його в спокої, коли вона сказала: “Наречений крові” через обрізання» (Вих 4, 24-26).
Тут немає безпосереднього контексту чи пояснення того, чому Бог раптово захотів убити Мойсея, чому Ціппора вирішила обрізати їхнього сина, щоб врятувати Мойсея, або чому доторкання крайньої плоті дитини до ніг Мойсея змінює Божий намір.
Але головне, що це спрацювало. Мойсей зміг продовжити свою місію, а решта — це вже деталі.
фінансово.
Щиро дякуємо!
