Називаючи розгляд питань про роль жінок у Церкві на поточному Синоді про синодальність «катастрофічним», коаліція прогресивних реформаторських груп оголосила про плани провести у Римі акції протесту.
«Я не бачу жодного бажання з боку Ватикану серйозно вирішувати питання жінок на церковних посадах», — сказала Реґіна Франкен, європейська очільниця Католицької Ради жінок, у коментарі для KNA, офіційної служби новин єпископату Німеччини.
2 жовтня 2024 р. кардинал Віктор Мануель Фернандес заявив, що очолюваний ним Дикастерій віровчення дійшов висновку про неможливість жіночого дияконату — якщо розуміти його як ступінь Таїнства священства. Кардинал також розповів про плани надалі вивчати «нові форми служіння» жінок у Церкві.
Як пише Crux, Франкен назвала це дослідження «тактикою зволікання» і додала: «Жінки більше не бажають приймати ці стратегії». Втім, за її словами, «розчарування тепер перетворюється на продуктивну злість», а тому в Римі протягом наступних днів відбудуться акції протесту.
«Ми хочемо зробити стратегії та маніпулятивні тактики ставлення до жінок у Церкві видимими як у Римі, так і в соціальних мережах», — заявила вона.
На сьогодні на сайті Католицької ради жінок є інформація про два публічні заходи в Римі, заплановані на 12 жовтня: вечірня зустріч біля зали Синоду з роздачею учасникам листівок із написом «рівність», а також театралізована пародія під назвою «Ватиканелла», в якій персонажі, описані як «жінки-єпископи» та «Cестра Папа», обговорюватимуть, чи мають чоловіки право на священство.
За словами Франкен, теологічні дослідження прав жінок на різні церковні посади вже тривають понад 60 років, і її організація завжди була готова співпрацювати з відповідальними особами у Церкві; але тепер постає питання, чи така співпраця в принципі можлива.
Німецький священник Томас Шварц, очільник благодійної групи «Renovabis» і спостерігач на Синоді, також висловив своє розчарування. Висвітлюючи події на Синоді, він оприлюднив у своєму блозі запис під назвою «Що це було? Розчарування замість ентузіазму в Синодальній залі».
«Коли голова Дикастерію нарешті оголосив [про дияконат жінок], що Святіший Отець чітко дав зрозуміти: в осяжному майбутньому такого рішення не буде і треба очікувати на офіційний документ Дикастерію віровчення, я почувався трохи “мокрим пуделем”, — написав Шварц. — Як учасник асамблеї, що має керуватися принципом синодальності й має на меті глибше впроваджувати синодальність в усі сфери церковного життя, я очікував іншої процедури. Визнаю: я був дуже роздратований — як з огляду на зміст, так і на те, як проходить асамблея Синоду».
Шварц додав, що він не єдиний учасник Синоду, хто має такі відчуття.
«Мені було приємно дізнатися, що я не один відчуваю це, — написав він. — Я дізнався про це у розмовах під час перерви наступного дня, коли так звані “малі групи” зібралися за круглими столами для своїх перших робочих зустрічей».
За словами Шварца, навіть противники жіночих свячень виступають за необхідність дебатів із цього приводу, не бажаючи наражатися на звинувачення у «редукціонізмі».
«У мене склалося враження, що багато хто в аудиторії розуміє: кодифікуючи статус-кво, можна наразитися на звинувачення у чоловікоцентричній та редукціоністській антропології. Ось чому навіть ті, хто має серйозні застереження щодо рукоположеного служіння жінок або категорично проти цього, все одно вітають серйозні й теологічно обґрунтовані дебати», — написав очільник «Renovabis».
фінансово.
Щиро дякуємо!
