Нові кардинали-номінанти з трьох континентів заявили у вівторок, що Церква на Глобальному Півдні має багато нематеріальних дарів, якими може поділитися із Заходом, включно з багатством священницьких покликань і сповненою радості вірою.
«Коли Святіший Отець говорить про периферії, я думаю, що периферії рухаються… Можливо, периферії рухаються до Європи», — сказав архієпископ Токіо Тарсикій Ісао Кікучі у відповідь на запитання CNA під час брифінгу на Синоді про синодальність.
Коментарі японського ієрарха підтримав архієпископ Іньясе Бессі Доґбо (Кот-д’Івуар) і архієпископом Жайме Шпенґлер (Бразилія), що теж брали участь у брифінгу.
Всі троє номінантів є учасниками Синоду про синодальність. Вони стануть кардиналами під час консисторію 8 грудня, про який у неділю оголосив Папа Франциск.
Читайте також: Як 20 нових кардиналів-виборців змінять Колегію?
Архієпископ Доґбо сказав, що Синод обговорював тему обміну дарами у вівторок вранці.
«Ми, вихідці з африканських дієцезій, так би мовити, бідні з матеріального погляду, але духовно ці дієцезії дуже багаті. Тут живуть повною радості вірою. І це те, чим ми повинні ділитися з Вселенською Церквою», — сказав він, згадавши також про благодать рясних священницьких покликань у Церкві Африки.
Архієпископ Кікучі з Токіо також вказав на велику кількість покликань до священства з країн Азії, хоча він зауважив, що Японія, на жаль, до них не належить.
«Був пункт [на синодальних зборах], де ми обговорювали обмін дарами від однієї Церкви до іншої — від тих, хто має, тим, хто не має. Раніше це розуміли як те, що багаті Церкви, які мають гроші та ресурси, підтримують бідні країни, такі як в Азії та Африці, — сказав Кікучі. — Однак із збільшенням кількості священницьких покликань у країнах Азії та Африки обмін дарами змінюється… від країн, що розвиваються, до розвинутих країн».
Архієпископ Шпенґлер, голова Конференції єпископів Бразилії і очільник Латиноамериканської єпископської ради, сказав, що Бразилія та інші країни Латинської Америки відзначають річницю прибуття мігрантів з Німеччини, Італії та інших країн на континент.
«Певним чином [ці мігранти] сприяли процесу євангелізації в Латинській Америці в історичному контексті, відмінному від нашого, і вони зробили це дуже добре, — сказав він. — Сьогодні, маючи сильну та живу християнську традицію [в Латинській Америці], ми завдячуємо цим мігрантам».
Архієпископ сказав, що мігранти були сміливими, покинувши власні країни та перетнувши океан, — у деяких випадках понад 200 років тому, — перебравшись на у той час малонаселений континент. Але найголовніше те, що вони принесли з собою католицьку віру.
За словами Шпенґлера, актуальний нині виклик для Церкви у традиційно християнських країнах — це розуміння того, як передати віру наступному поколінню.