6 жовтня 2024 року Папа Франциск оголосив про проведення консисторію з нагоди введення в сан 21 нового кардинала, який відбудеться 8 грудня 2024 року. 20 з цих кардиналів молодші за 80 років, а отже, вони братимуть участь у наступному конклаві.
З урахунком цієї нової групи у день консисторію Колегія кардиналів нараховуватиме загалом 141 кардинала-виборця. Aleteia з посиланням на I.MEDIA детальніше розглядає цю нову групу кардиналів — вже десяту, обрану Папою Франциском після його вступу на престол у 2013 році.
Церква у русі
Після нового консисторію Колегія кардиналів майже на 80% складатиметься з членів, призначених Папою Франциском. Природно, що число виборців змінюється, коли члени колегії помирають або перетинають вікову межу у 80 років, втрачаючи право обирати наступного Папу.
На знак курсу, який Папа хоче бачити в Католицькій Церкві, дев’ять із 20-ти нових кардиналів-виборців зараз беруть участь у заключній асамблеї Синоду про синодальність.
Африка маліє, Азія зростає
З цією новою групою кардиналів склад Колегії продовжує розвиватися. Хоча Європа досі є найбільшим джерелом кардиналів (30% нової групи, що вступить у сан 8 грудня), вага континенту дещо зменшується. Тоді як на конклаві 2013 року понад половина кардиналів представляла Європу, з 8 грудня вони складатимуть лише 39% Колегії.
Кількість представників з Азії, континенту, який Папа Франциск відвідав лише кілька тижнів тому, продовжує зростати. У 2013 році Азію представляло менше 8% кардиналів. З 8 грудня їхня кількість становитиме 16,3% колегії (18,4%, якщо враховувати близькосхідних кардиналів).
Папа Франциск вирішив призначити чотирьох нових кардиналів з Азії, включно з єпископом Паскалісом Бруно Сюкуром з Індонезії, з яким він мав зустріч під час свого візиту до країни на початку вересня.
Папа також призначив третього кардинала-виборця для Філіппін, єпископа Пабло Вірхіліо Давіда з Калукана. Філіппіни — це «легені» Католицької Церкви в Азії, оскільки тут проживає близько 90 мільйонів католиків.
З іншого боку, хоча Африка — це континент з найвищим рівнем зростання католицької віри, розподіл кардинальських капелюхів не вказує на це повною мірою. До складу Колегії було включено двоє африканських кардиналів, один із яких — Жан-Поль Веско ОР, архієпископ Алжира, що знизило вагу Африки у колегії до менше ніж 13%.
Відсутність представництва також нагадує про те, що протягом останніх двох років Африка не має жодного кардинала-префекта, тобто очільника ватиканського Дикастерію.
Кардинали для малих церков
Цей консисторій — не виняток із фірмового правила Папи Франциска: надавати сан кардинала пастирям на чолі невеликих католицьких громад.
Цього разу він оголосив про призначення кардиналом 61-річного бельгійця Домініка Матьє, архієпископа Тегерана-Ісфагана в Ісламській Республіці Іран, де проживає приблизно 2000 католиків, що зазнають дискримінації і переслідувань. Цим призначенням Папа зміцнює авторитет єпископа-капуцина у регіоні, якому загрожує війна з Ізраїлем.
За останні 6 років Папа Франциск уже призначив трьох інших кардиналів-виборців на Близькому Сході: кардинала Сако, Халдейського Патріарха (Багдад), кардинала Маріо Зенарі (Апостольський Нунцій у Сирії) і кардинала Піццабаллу, Латинського Патріарха Єрусалима. Це можна розглядати як спосіб дати голос у цих країнах католикам, багато з яких живуть у вигнанні.
Згаданий вище Жан-Поль Веско теж очолює невелику громаду з приблизно 4000 католиків в Алжирі. У 2019 році Папа Франциск призначив кардиналом архієпископа Рабата (Марокко), іспанця Крістобаля Лопеса Ромеро. Піднесенням Веско Папа Франциск, поза сумнівом, хоче підбадьорити єпископів, які активно ведуть міжрелігійний діалог — зокрема, з ісламом.
Оновлення під римським небом
Цей консисторій також є можливістю для Папи Франциска надати руху Римській курії та його Римській дієцезії. Він офіційно призначив 54-річного архієпископа Бальдассаре Рейну своїм новим вікарієм у дієцезії, що означає, що він керуватиме нею від імені Папи. Одним із багатьох його завдань буде реалізація реформ, проголошених Папою Франциском за останні місяці.
Папа Франциск викликав подив, коли вніс до списку нових кардиналів отця Джорджа Джейкоба Коовакада. Цей 51-річний індійський священик протягом останніх 3 років організовував подорожі Папи Франциска; кардинальський капелюх спонукає деяких спостерігачів припустити, що незабаром йому довірять більше обов’язків.
Те саме стосується 59-річного отця Фабіо Баджіо, 59 років, заступника Секретаря для відділу у справах мігрантів Дикастерію служіння цілісному людському розвиткові. Відповідальний за відділ мігрантів і біженців, він займається однією з тих проблем, які найбільше хвилюють Папу Франциска. Він може бути потенційним наступником канадського єзуїта, кардинала Майкла Черні, який нині очолює Дикастерій.
Папа Франциск також вирішив дати кардинальський капелюх 52-річному Роландасу Макріцкасу (Литва), архієрею-коад’ютору Папської базиліки Санта-Марія-Маджоре. Він брав участь в економічній та фінансовій реструктуризації Римської курії, а також керував реформою статуту базиліки. Зазначимо, що саме у цій базиліці бажає бути похованим Папа Франциск.
Трохи несподіванок
Кожен консисторій демонструє омолодження Колегії кардиналів-виборців. З новою групою середній вік колегії знизиться з 71 до 70. Середній вік 20-ти нових кардиналів-виборців становить 62 роки.
Папа Франциск призначив нового наймолодшого члена колегії — єпископа Миколу Бичка з єпархії Святих Петра і Павла УГКЦ в Мельбурні (Австралія). Цей 44-річний лідер української діаспори в Океанії посяде місце наймолодшого кардинала, яке наразі займає 50-річний кардинал Маренго, місіонер у Монголії.
На іншому кінці вікової шкали Папа Франциск розмістив нового декана Колегії кардиналів. У свої поважні 99 років архієпископ Анджело Ачербі, звісно, не голосуватиме на конклаві, але представлятиме пам’ять про Церкву часів Пія XII.
Кого бракує?
Оголошення консисторію цікаве не тільки змістом, але й тим, що перебуває «за кадром». Таким чином, дотримуючись свого бажання Церкви, орієнтованої на «периферії», Франциск досі не зайняв вакантні єпископські престоли, які традиційно належать кардиналам, до яких належать Мілан, Неаполь, Париж, Ліон, Лос-Анджелес, Берлін, Дакар, Вільнюс і Краків. До того ж, після візиту Папи до Бельгії, де його вітав архієпископ Люк Терлінден, дехто припускав, що молодий архієпископ Мехелена-Брюсселя також отримає кардинальський капелюх.
Куріальний архієпископ Ріно Фізікелла, пропрефект Дикастерію євангелізації та головний організатор Ювілею 2025 року, також розглядався як можливий майбутній кардинал.
Як і раніше, Папа Франциск здивував усіх, піднісши у сан кардинала трьох простих священників, а не єпископів (отця Фабіо Баджо, отця Джорджа Якоба Коовакада та отця-домініканця Тімоті Редкліффа). Варто також зазначити, що половина нових кардиналів належить до релігійних орденів.
Це буде вже десятий консисторій з нагоди введення в сан нових кардиналів за часів понтифікату Папи Франциска. Досі Франциск не призначав кардиналів серед українських ієрархів. Раніше по одному кардиналу мали обидві гілки Католицької Церкви в Україні: Глава УГКЦ Блаженніший Любомир Гузар (1933-2017) та Львівський митрополит РКЦ Мар’ян Яворський (1926-2020). Після їх смерті Україна не має кардиналів.
фінансово.
Щиро дякуємо!
